7. ІНШІ ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

Позовна заява має обов’язково містити також такі відомості:

1. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору — у випадку, якщо законом установлений обов’язковий досудо- вий порядок урегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України). Статтею 124 Конституції України встановлено, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Частиною 1 статті 19 ГПК України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Варто звернути увагу, що імперативні норми щодо досудового врегулювання здебільшого містяться в міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» зазначається, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Отже, у випадку, коли законом передбачено обов’язкове досудове врегулювання спору сторонами, такий порядок має бути дотриманий перед пред’явленням позову.

У позовній заяві необхідно зазначити про вжиття заходів до- судового врегулювання спору та додати докази на підтвердження цього, або вказати, що такі заходи не здійснювалися;

2. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позо- ву до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Забезпечення доказів або позову допускається до подання позо- вної заяви до суду. Підстави, види забезпечення доказів, порядок по- дання заяви до суду встановлено статтями 110 — 112 ГПК України. Законом встановлено 10-денний строк для пред’явлення позовної заяви після постановлення судом ухвали про забезпечення доказів (ч. 5 ст. 110 ГПК України).

Так само і забезпечення позову допускається до подання позовної заяви до суду. Підстави, види заходів забезпечення позову та порядок подання заяви до суду встановлено статтями 136 — 140 ГПК України.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви позов має бути пред’явлений позов протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (або протягом 30 днів у разі подання заяви про арешт морського судна) (ч. 3 ст. 138 ГПК України).

У випадку вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви до суду необхідно про це зазначити в позовній заяві або вказати, що такі заходи не здійснювалися;

3. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або ін- шої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви або повідомити суд про неможливість подання доказів разом із позовною заявою з наведенням обґрунтованих причин (ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України).

Статтею 91 ГПК України встановлено вимоги до письмових доказів і порядок їх подання.

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який є у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде (п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодав- ством. Згідно з ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії до- кумента складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копії, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії;

4. попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Види, розрахунок та порядок розподілу судових витрат уста- новлено статтями 123 — 129 ГПК України.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи. До витрат, пов’язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечен- ням доказів; із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).

У разі неподання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат не обмежує у доведенні іншої фактичної суми судових витрат (ч. 3 ст. 124 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 128 ГПК України);