ВИРОК: 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна за шантажування розповсюдити інтимні фото (Дарницький районний суд м. Києва №753/17635/25 від 06.10.2025 р.)

Фабула судового акту: На Протоколі вже описувалась новина про те що Зловмисника, який вимагав $10 тисяч за непоширення інтимних фото, увʼязнили на 7 років. Що ж, ця справа - яскравий приклад, як “дорого” може обійтись шантаж інтимними фотографіями.

Так, у цій справи засуджений десь в мережі Інтернет віднайшов інтимні фото незнайомої жінки. Потім - за допомогою програми розпізнавання облич віднайшов зображену на фото жінку, і почав її шантажувати. Засуджений погрожував розповсюдити її інтимні фотографії в мережі Інтернет, на підтвердження своїх намірів надіслав вказані фото. Вимагав 10 000 доларів США (станом на 24.05.2025 згідно курсу НБУ еквівалентно 414 999 гривень), за нерозповсюдження вказаних фотографій у мережі інтернет, що остання сприйняла як реальні погрози.

У подальшому, потерпіла, будучи наляканою, хвилюючись за свою репутацію (цікаво як взагалі ці фото з’явилась в мережі), сприймаючи погрози реальними, відправила чоловіку на крипто гаманець у мережі блокчейна Tron 200 USDT (станом на 30.05.2025 згідно курсу НБУ еквівалентно 8 354 гривень 76 копійок), яку засуджений в подальшому витратив на власні потреби.

Суд кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчиненого в умовах воєнного стану.

Сам же обвинувачений, будучи допитаним у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду покази, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Про вчинене шкодує, зробив для себе висновки.

Тому, обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнав щире каяття. Водночас не визнано наявність активного сприяння розкриттю злочину як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, бо надання лише правдивих показів є ознакою лише щирого каяття.

Крім того, попри зазначення прокурором у судових дебатах щодо необхідності застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з іспитовим строком - суд постановив реальне позбавлення волі - бо інших обставин, крім щирого каяття, що пом`якшують покарання, а також істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину в обвинувальному акті не зазначено, під час допиту обвинуваченого та дослідження матеріалів, які його характеризують також не встановлено.

Посилання прокурора та сторони захисту на обставину, яка повинна бути врахована при призначенні покарання - «бажання обвинуваченого відшкодувати матеріальну шкоду потерпілій у сумі 8354,76 грн» суд не врахував також - з огляду на те, за три місяці до судового розгляду він мав реальну можливість, враховуючи відносно невеликий розмір заподіяної шкоди, або повністю, або хоча б частково її відшкодувати, враховуючи його покази про те, що він неофіційно працює системним адміністратором.

Вказані обставини справи і дані про особу винного суд не визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину і впливають на пом`якшення покарання.

Отже у цій справі: Як встановлено судом, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вину визнав.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, дійшов висновку, що “горе-шантажисту” необхідно призначити покарання у нижній межі санкції ч. 4 ст. 189 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна.

Що ж - доволі суворе покарання, і думаю воно цілком може стати предметом апеляційного оскарження, але для бажаючих швидко заробити таким чином - буде слугувати сумним уроком.

Аналізуйте судовий акт: Суд засудив чоловіка за ухилення від виконання громадських робіт: так 180 годин не відбутих робіт стали 1 роком і 22 днями обмеження волі. (Міжгірський районний суд Закарпатської області №302/1262/25 від 09.09.2025 р.);

Два роки позбавлення волі умовно присудив суд, за те що в ході мобілізації чоловік відпустив собаку яка вкусила поліцейського. (Приморський районний суд м. Одеси №522/18944/25 від 18.09.2025 р.);

Суд засудив військовослужбовця на 6 років позбавлення волі за непокору вийти на позиції через поганий стан здоров’я. (Шевченківський районний суд міста Дніпра №233/374/24 від 26.08.2025 р.);

Керівник юридичної особи, яка організовувала дитячий захід, може вважатися службовою особою в розумінні ст.18 КК, і притягнутий за ст. 137 КК. Вирок директору БО за смерть дитини на воді, спричиненої недбалою організацією заходу. (ВС ККС, №193/650/21 від 16.07.2025 р.).

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17635/25

провадження № 1-кп/753/2076/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020002023 від 06.06.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ладижин, Тростянецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці, за невстановлених обставин отримав у своє володіння інтимні фотографії та відео файли на яких зображена раніше не знайома ОСОБА_6 , які почав зберігати на особистому персональному комп`ютері та мобільному телефоні марки «Huawei» моделі DUB-LX1 imei 1 - НОМЕР_1 , imei 2 - НОМЕР_2 , з метою подальшого, вимагання грошових коштів з останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, з погрозою розголошення відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці, починаючи з 23.05.2025, приблизно о 18 год. 55 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи свій мобільний телефон марки «Huawei» моделі DUB-LX1 imei 1 - НОМЕР_1 , imei 2 - НОМЕР_2 за допомогою мессенджера «Telegram», з використанням облікового запису ОСОБА_8 (ім`я профілю ОСОБА_9 ) який не відображає реального ПІБ., почав відправляти ОСОБА_6 , на її номер телефону НОМЕР_3 , повідомлення з погрозами розповсюдження інтимних фотографій останньої в мережі Інтернет, а також на підтвердження своїх намірів надіслав вказані фото.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів 24.05.2025 приблизно о 16:20 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи свій мобільний телефон марки «Huawei» моделі DUB?LX1 imei 1 - НОМЕР_1 , imei 2 - НОМЕР_2 за допомогою мессенджера «Telegram», з використанням облікового запису ОСОБА_8 (ім`я профілю ОСОБА_9 ) який не відображає реального ПІБ., почав відправляти ОСОБА_6 , на її номер телефону НОМЕР_3 , повідомлення з незаконною вимогою передачі грошових коштів у сумі 10 000 доларів США (станом на 24.05.2025 згідно курсу НБУ еквівалентно 414 999 гривень), за нерозповсюдження вказаних фотографій у мережі інтернет, що остання сприйняла як реальні погрози.

У подальшому ОСОБА_6 , будучи наляканою, хвилюючись за свою репутацію, сприймаючи погрози реальними, 30.05.2025 приблизно о 11:49 год., на вказаний ОСОБА_4 крипто гаманець у мережі блокчейна Tron - НОМЕР_19 перерахувала електронну валюту 200 USDT, яка еквівалентна 200 доларам США (станом на 30.05.2025 згідно курсу НБУ еквівалентно 8 354 гривень 76 копійок), яку ОСОБА_10 , в подальшому витратив на власні потреби.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за:

- ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчиненого в умовах воєнного стану.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду покази, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що на одному з сайтів в мережі Інтернет знайшов інтимні фотографії та відео файли, на яких була зображена раніше не відома йому дівчина. На вказаних фотографіях було зображено державні символи України, у зв`язку із чим, він дійшов висновку, що вказана дівчина з України, та вирішив встановити її особу. З цією метою, за допомогою програми розпізнавання обличчя, він встановив, що вказана дівчина є потерпілою ОСОБА_6 . Після цього, знайшовши в мережі Інтернет інформацію про потерпілу, він вирішив зв`язатись з нею з метою отримання грошових коштів у сумі 10000 доларів за подальше не розповсюдження вказаних інтимних матеріалів. Отримавши від потерпілої частину коштів був затриманий працівниками поліції. Про вчинене шкодує, зробив для себе висновки. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує наявність обставини, що пом`якшує покарання, а саме.

Враховуючи наявність зазначення у обвинувальному акті обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого у вигляді щирого каяття, а також аналізуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , суд констатує, що останній повністю та безумовно визнав свою вину, надавав правдиві покази як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду. Відповідно до наданих показів щиро жалкує про вчинене та негативно оцінює злочин, демонструє готовність понести заслужене покарання, що у сукупності характеризує його ставлення до вчиненого ним злочину як щире каяття.

Суд, оцінюючи позицію прокурора, висловлену у судових дебатах, щодо необхідності визнати активне сприяння розкриттю злочину обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, не враховує цю обставину у зв`язку із наступним.

По-перше, відповідно до обвинувального акту, який надійшов до суду, у ньому відсутня така обставина, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , як активне сприяння розкриттю злочину. Відповідні обставини, враховуючи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувались.

Слід зазначити, що активне сприяння розкриттю злочину має місце тоді, коли особа, яка вчинила злочин, своїми діями надає допомогу (сприяє) правоохоронним органам у розкритті злочину, в установленні невідомих їм обставин справи.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. Постанова ВС у справі № 263/15605/17 (провадження № 51-4234км20).

Аналізуючи покази обвинуваченого у сукупності з обставинами кримінального правопорушення, викладеними в обвинувальному акті, суд не вбачає в діях ОСОБА_4 активного сприяння розкриттю злочину, бо надання лише правдивих показів є ознакою лише щирого каяття.

Крім того, прокурором у судових дебатах висловлено позицію щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.ст. 69 75 КК України, призначивши йому остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнити від його відбування з іспитовим строком 2 роки.

Норма матеріального права, викладена в частині 1 статті 69 КК України, надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено законом за кримінальне правопорушення, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Отже, застосування положень статті 69 КК можливе в разі, якщо наявна сукупність принаймні двох обставин, які відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) хоча б одна із них істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

При визначенні поняття (юридичного змісту) обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, суд, з урахуванням правових висновків Верховного Суду (постанови від 07.02.2023 справа № 753/20846/20, 07.10.2024 справа № 466/525/22 та 22.05.2025 справа № 521/13401/23), виходить із системного тлумачення статей 66 та 69 КК, а також положень тих статей Особливої частини цього Кодексу, що визначають певні обставини, які пом`якшують покарання, як ознаки окремих привілейованих складів кримінальних правопорушень.

Закон про кримінальну відповідальність визначає як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його вчинення у стані сильного душевного хвилювання, особливий психофізичний стан породіллі під час пологів або відразу після пологів, стан необхідної оборони при перевищенні її меж, які істотно знижують ступінь тяжкості умисних вбивств або тяжкого тілесного ушкодження, у привілейованих видах кримінальних правопорушень, визначених у статтях 116-118 123 124 КК. Вказане висвітлює підхід законодавця до визначення обставин, які можуть братися до уваги під час вирішення питання про можливість застосування положень статті 69 вказаного Кодексу. З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності посягання в окремих провадженнях подібне значення можуть мати також обставини, зазначені в пунктах 5-9 ч. 1 ст. 66 КК, та інші, за належного обґрунтування такого рішення.

Обставини чи сукупність обставин, які відповідно до положень статті 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовлюють виокремлення привілейованих складів злочинів. Ці обставини чи сукупність обставин мають перебувати в обумовленому взаємозв`язку із цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, обсягом, характером і змістом дій та іншими факторами, які безпосередньо обумовлюють вчинення кримінального правопорушення та впливають на його характеристику за критеріями суспільної небезпеки вчиненого та винуватого, їх характеру та ступеня.

Як встановлено судом під час судового розгляду, єдиною обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття, яка зазначена в обвинувальному акті та яка знайшла своє підтвердження під час допиту обвинуваченого.

Інших обставин, що пом`якшують покарання, а також істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину в обвинувальному акті не зазначено, під час допиту обвинуваченого та дослідження матеріалів, які його характеризують також не встановлено.

Посилання прокурора та сторони захисту на обставину, яка повинна бути врахована при призначенні покарання - «бажання обвинуваченого відшкодувати матеріальну шкоду потерпілій у сумі 8354,76 грн» суд не враховує з огляду на те, що з моменту викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 працівниками поліції 24.06.2025 до моменту закінчення судового розгляду та проведення судових дебатів минуло більше 3 місяців. За вказаний період часу, на переконання суду, ОСОБА_4 мав реальну можливість, враховуючи відносно невеликий розмір заподіяної шкоди, або повністю, або хоча б частково її відшкодувати, враховуючи його покази про те, що він неофіційно працює системним адміністратором.

Вказані обставини справи і дані про особу винного суд не визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину і впливають на пом`якшення покарання.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вину визнав.

Відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи санкцію ч. 4 ст. 189 КК України, розмір призначеного покарання ОСОБА_4 не може перевищувати 8 років позбавлення волі.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, доходить висновку, що йому необхідно призначити покарання у нижній межі санкції ч. 4 ст. 189 КК України.

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази судом вирішуються відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. У зв`язку із чим, арешт, накладений ухвалами Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2025 та 27.06.2025 підлягає скасуванню.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 відсутній.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100 368-371 373 374 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27.06.2025 №753/12358/25 на майно, яке було вилучене під час проведення 24 червня 2025 року обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон Iphone 13 Pro, сірого кольору, з пошкодженою задньою кришкою, imei 1 - НОМЕР_4 imei 2 - НОМЕР_5 з сім НОМЕР_6 , мобільний телефон Huawei Y7 2019 imei 1 - НОМЕР_1 imei 2 - НОМЕР_2 , сім картка COMVIQ з номером НОМЕР_7 ; сім картка Lebara з надписом НОМЕР_8 ; тримач до сім картки з номером НОМЕР_9 ; тримач від сім картки SSN: НОМЕР_10 ; сім картка Lebara з надписом НОМЕР_11 ; тримач від сім картки SSN: НОМЕР_12 ; сім карта з номером НОМЕР_13 ; сім картка оператора Лайфсел; сім картка з номером НОМЕР_14 ; сім картка з надписом НОМЕР_15 , системний блок Vinga чорного кольору - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2025 №753/12358/25 на мобільний телефон Iphone 11, червоного кольору, з номером НОМЕР_16 , іmei 1 - НОМЕР_17 imei 2 - НОМЕР_18 власником якого є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . - скасувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме:

1)мобільний телефон Iphone 13 Pro, сірого кольору, з пошкодженою задньою кришкою, imei 1 - НОМЕР_4 imei 2 - НОМЕР_5 з сім НОМЕР_6 , мобільний телефон Huawei Y7 2019 imei 1 - НОМЕР_1 imei 2 - НОМЕР_2 передані до камери схову Дарницького УП ГУНП в м. Києві звернути у дохід держави.

2)сім картка COMVIQ з номером НОМЕР_7 ; сім картка Lebara з надписом НОМЕР_8 ; тримач до сім картки з номером НОМЕР_9 ; тримач від сім картки SSN: НОМЕР_10 ; сім картка Lebara з надписом НОМЕР_11 ; тримач від сім картки SSN: НОМЕР_12 ; сім карта з номером НОМЕР_13 ; сім картка оператора Лайфсел; сім картка з номером НОМЕР_14 ; сім картка з надписом НОМЕР_15 передані до камери схову Дарницького УП ГУНП в м. Києві - повернути ОСОБА_4

3)мобільний телефон Iphone 11, червоного кольору, з номером НОМЕР_16 , іmei 1 - НОМЕР_17 imei 2 - НОМЕР_18 передані до камери схову Дарницького УП ГУНП в м. Києві - поверути власнику ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4)системний блок Vinga чорного кольору, який належить ОСОБА_4 - переданий до камери схову Дарницького УП ГУНП в м. Києві- звернути у дохід держави.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1