Закон покладає обов’язок дослідити чи підпадає рахунок під спеціальний режим саме на банк - а не на виконавця. (ВС КАС у справі №320/14377/23 від 14.08.2025 р.)

Фабула судового акту: У цій справі ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця про арешт їх коштів на суму 120517,89 євро (EUR) у межах зведеного виконавчого провадження.

Справа в тому - що арештовані кошти відповідно до вимог законодавства перебували під забороною накладення арешту. Такі гарантії, були надані державою в ратифікованих законами гарантійних угодах, захищені в силу закону про міжнародні договори. До того ж, Міністерство фінансів України підтвердило що таке списання було порушення міжнародних зобов`язань України.

Проте суди першої та другої інстанції протиправною постанову не визнали. Підтримало таку позицію і ВС КАС. Посилаючись на нижченаведені норми та висновки ВС, касаційна інстанція констатувала - що у виконавця відсутній обов’язок перевіряти спеціальний режим рахунків - це компетенція банку.

Отже у цій справі, ВС КАС констатував:

Відповідно до статті 48 Закону “Про виконаче провадження” (далі - №1404-VIII), якою установлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина перша). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту

• на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку,
• на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику»,
• на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання»,
• на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами,
• на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»,
• на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки»,
• на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
• на кошти, що знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
• за власними зобов’язаннями на кошти, що знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

За приписами частин першої-третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Приписи статті 59 Закону №1404-VІІІ внормовують, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (частина друга). У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (частина третя). Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини четвертої).

Як вже констатував Верховний Суд у постановах, зокрема, від 16 липня 2020 року в справі №1.380.2019.006270, від 10 червня 2021 року в справі №520/4794/2020, від 22 липня 2021 року в справі №280/3860/20, від 18 квітня 2022 року в справі №640/19274/20, стаття 48 установлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Згідно із висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 16 липня 2020 року в справі №1.380.2019.006270 та від 18 квітня 2022 року в справі №640/19274/20, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, окрім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їхнього знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VІІІ. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у постанові від 20 квітня 2022 року в справі №756/8815/20 - також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону №1404-VІІІ). При цьому передбачене абзацом 2 частини другої статті 59 Закону №1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом. Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом.

У постановах від 14 серпня 2024 року в справі №338/1125/23 та від 29 січня 2025 року в справі №279/809/24 Верховний Суд констатував, що саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їхнього обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VІІІ. У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їхнє подальше списання не можна вважати протиправними.

Отже, за сформованою судовою практикою, Закон №1404-VІІІ не покладає на виконавця обов`язку здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту. Частина третя статті 52 указаного Закону такий обов`язок покладає на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт коштів, зобов`язаний повідомити виконавця та повернути постанову про арешт коштів боржника без виконання. Водночас обов`язок виконавця полягає у знятті арешту з коштів на рахунку боржника саме за умови надання документального підтвердження, що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, банком або боржником.

Аналізуйте судовий акт: Перевірки майнового стану боржника мають вчинятися виконавцем систематично, у терміни чітко вказані в законі (ст. 48), а не одноразово. (ВС КГС №910/10211/21 від 05.11.2024р.);

Збереження арештів, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження виконання судового рішення - є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном (ВС КЦС №947/36027/21 від 28.08.2024 р.);

Якщо інформація про адресу боржника, у виконавчому документі, не викликає сумнівів в її достовірності, виконавець не має підстав для перевірки цієї інформації (ВС КАС №640/35340/21 від 11.01.2024 р.);

Постанова про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ВС КЦС №757/33742/19 від 07.12.2023 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року

м. Київ

справа №320/14377/23

адміністративне провадження №К/990/39545/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - WK Energo GmbH, про визнання протиправними дій та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Балаклицького А.І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Голяшкіна О.В., суддів Заїки М.М., Шведа Е.Ю.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2023 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом», позивач), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський ВДВС у місті Києві), у якому просило:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Савчука К.П. щодо прийняття постанови від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 у межах зведеного виконавчого провадження №68517235 про арешт коштів ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 120517,89 євро (EUR);

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Савчука К.П. від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 про арешт коштів ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 120517,89 євро (EUR) у межах зведеного виконавчого провадження №68517235.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних постанови та дій державного виконавця, оскільки арештовані кошти відповідно до вимог законодавства перебували під забороною накладення арешту і виконавче провадження №68406144 не було об`єднано із зведеним виконавчим провадженням №68517235.

ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 13 червня 2024 року в задоволенні позову відмовив.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» залишив без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - без змін.

5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дії державного виконавця щодо примусового стягнення коштів у розмірі 120517,89 євро вчинено відповідно до вимог закону, а тому не має правових підстав для задоволення позовних вимог. Відповідачем на виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доведено правомірність оскаржуваних постанови та дій.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. АТ «НАЕК «Енергоатом» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

7. Як підставу оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. АТ «НАЕК «Енергоатом» указує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а саме: статей 48, 52, 59 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), статті 242 КАС України, й подібними до спірних правовідносин, як зазначає скаржник, є правовідносини, які одночасно відповідають таким критеріям: 1) списання коштів відбулося з рахунку, який використовується для зарахування кредитних коштів за міжнародними угодами, гарантом за якими виступає Україна згідно з ратифікованими Верховною Радою України гарантійними угодами; 2) гарантійною угодою між Україною як гарантом та Європейським співробітництвом з атомної енергії як кредитором стосовно Угоди про механізм надання позики, було передбачено, що гарант (Україна) зобов`язується перед кредитором (Європейським співробітництвом з атомної енергії) що доти, доки будь-яка сума залишається ненаданою в позику або такою, що підлягає сплаті за документами про надання позики, не вдаватиметься до будь-яких судових позовів, арештів або накладення арешту на будь-які витратні рахунки чи резервні рахунки з обслуговування боргу.

8. АТ «НАЕК «Енергоатом» стверджує, що арештовані кошти відповідно до вимог законодавства перебували під забороною накладення арешту. Підписанням і ратифікацією відповідних угод держава гарантувала захист коштів, розміщених на рахунках №26003240019275, №26004250019275 та №26005260019275 у Акціонерному товаристві «Укрексімбанк» (далі - АТ «Укрексімбанк»), від будь-яких негативних наслідків. Гарантії, надані державою в ратифікованих законами гарантійних угодах, означають, що звернення стягнення на вказані кошти заборонено законом. Рахунок, відкритий позивачем у АТ «Укрексімбанк» №26003240019275 (діючий номер - UA903223130000026003240019275), захищений в силу закону про міжнародні договори, а отже, заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти, розміщені на цьому рахунку. До того ж, Міністерство фінансів України листом від 21 березня 2023 року №19020-16/01-10/7523 підтвердило, що списання кредитних коштів Європейського співробітництва з атомної енергії з рахунку в АТ «Укрексімбанк» на підставі постанови про арешт коштів боржника від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 Шевченківського ВДВС у місті Києві було здійснено у порушення вимог Угоди про позику та Гарантійної угоди, укладених у рамках Проекту, що, своєю чергою, може призвести до порушення міжнародних зобов`язань України. Проте таким доводам АТ «НАЕК «Енергоатом» суди першої та апеляційної інстанцій правової оцінки не надали, обмежилися лише висновками про те, що факт накладення банками арешту на кошти на відповідних рахунках свідчить, що такі рахунки не мають особливого статусу. Окрім того, суд першої інстанції не надав будь-якої правової оцінки доводам АТ «НАЕК «Енергоатом» щодо неприєднання виконавчого провадження №68406144 на суму 16439,06 євро до зведеного виконавчого провадження №68517235, у межах якого було винесено оскаржувану постанову про арешт коштів Компанії у розмірі 120517,89 євро (до складу загальної суми якого також входить сума 16439,06 євро), у зв`язку з чим сума, на яку постановою від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 Шевченківського ВДВС у місті Києві накладено арешт, не відповідала реальному розміру заборгованості за виконавчими документами, які перебували на примусовому виконанні у зведеному виконавчому провадженні. Водночас висновки суду апеляційної інстанції про те, що документального підтвердження, що рахунок позивача має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, відповідачу надано не було, є необґрунтованими, передчасними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивач листом від 27 лютого 2023 року №01-3743/10-вих звертався із відповідним питанням до відповідача.

9. Скаржник указує, що недотримання вимог і невиконання зобов`язань за відповідними угодами в рамках Проекту може призвести до порушення міжнародних зобов`язань України за Гарантійною угодою та можливих витрат Державного бюджету України, зокрема, у разі настання гарантійного випадку. Втручання у мирне володіння майном АТ «НАЕК «Енергоатом», виражене у накладенні арешту на кошти, захищені в силу закону та у розмірі понад суму заборгованості, свідчить про протиправність дій державного виконавця і наявність підстав уважати оскаржувану постанову незаконною та протиправною.

IV. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Губської О.А., суддів Білак М.В., Мацедонської В.Е. ухвалою від 25 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11. Відзивів на касаційну скаргу не подано.

12. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2024 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року №1369/0/78-24 (у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року №16), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг), для розгляду справи №320/14377/23 (провадження №К/990/39545/24) визначено новий склад колегії суддів: Кашпур О.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Соколов В.М., Уханенко С.А.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 11 березня 2025 року прийнято справу №320/14377/23 до провадження, а ухвалою від 13 серпня 2025 року її призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 14 серпня 2025 року.

V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. У провадженні Шевченківського ВДВС у місті Києві перебуває зведене виконавче провадження №68517235, боржником у якому є ДП «НАЕК «Енергоатом», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є АТ «НАЕК «Енергоатом».

15. До складу зведеного виконавчого провадження №68517235 входять, зокрема, виконавчі провадження:

- №68406144 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду №824/234/21 від 10 січня 2022 року про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» на користь WK Energo GmbH 14864,00 євро - основного боргу, 62,31 євро - процентів і 1512,75 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 16439,06 євро;

- №71078726 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду №824/46/22 від 29 серпня 2022 року про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь компанії IEC Industrie Export GmbH 95574,00 євро - основного боргу за поставлену продукцію, 2707,79 євро - трьох відсотків річних, нарахованих за порушення грошового зобов`язання, 4497,04 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, 1300,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 104078,83 євро.

16. У межах зведеного виконавчого провадження №68517235 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві Савчуком К.П. 21 лютого 2023 року:

- прийнято постанову ВП №68334277 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ДП «НАЕК «Енергоатом», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 120517,89 євро (EUR);

- копії зазначеної постанови надіслано до АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «ТАСкомбанк», АТ «ОТП БАНК», АТ «СЕНС БАНК», у яких ДП «НАЕК «Енергоатом» має відкриті рахунки, для виконання, а сторонам виконавчого провадження до відома;

- надіслано, зокрема, до АТ «Укрексімбанк» платіжну інструкцію з примусового списання коштів із рахунків ДП «НАЕК «Енергоатом» у розмірі 120517,89 євро (EUR).

17. 22 лютого 2023 року з банківського рахунку ДП «НАЕК «Енергоатом» ( НОМЕР_1 ), відкритого у AT «Укрексімбанк», списано суму заборгованості ДП «НАЕК «Енергоатом» у розмірі 120517,89 євро (EUR) за виконавчими листами №824/234/21 від 10 січня 2022 року та №824/46/22 від 29 серпня 2022 року, які видані Київським апеляційним судом. Зазначений факт підтверджується випискою з банківського рахунку ДП «НАЕК «Енергоатом» від 22 лютого 2023 року.

18. Не погодившись із постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Савчука К.П. від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 про арешт коштів боржника на суму 120517,89 євро та діями головного державного виконавця щодо прийняття цієї постанови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VІ. Джерела права й акти їхнього застосування

19. Статтею 129-1 Конституції України установлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

20. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Подібні за змістом приписи закріплені у частині першій статті 18 Цивільного процесуального кодексу України, частині першій статті 18 Господарського процесуального кодексу України, частині другій статті 14 КАС України.

21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Умови і порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом №1404-VIII (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у статті 1 якого зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

23. За приписами частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

24. У пункті 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

25. Згідно зі статтею 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункти 3, 7 частини третьої).

26. Відповідно до статті 48 Закону №1404-VIII, якою установлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина перша). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків. Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов`язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб`єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів (частина друга). Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт (частина третя). На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта). У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина п`ята). Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина шоста).

27. За приписами частин першої-третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

28. У статті 56 Закону №1404-VІІІ, серед іншого, визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина перша). Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (частина друга). Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина третя). Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частина четверта). У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом (частина десята).

29. Приписи статті 59 Закону №1404-VІІІ внормовують, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (частина друга). У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (частина третя). Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини четвертої).

VІІ. Позиція Верховного Суду

30. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

32. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

33. Спірні правовідносини у справі №320/14377/23 склалися з приводу незгоди позивача із постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Савчука К.П. від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 про накладення арешту на кошти ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 120517,89 євро (EUR) у межах зведеного виконавчого провадження №68517235 та діями головного державного виконавця щодо прийняття цієї постанови.

34. Касаційне провадження у цій справі відкрите з метою перевірки наведених скаржником у касаційній скарзі доводів, зокрема із підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

35. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням судів попередніх інстанцій, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

36. Судове рішення є обов`язковим до виконання, й у разі невиконання боржником рішення добровільно, державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання у порядку, визначеному Законом №1404-VIII.

37. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом №1404-VІІІ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час вчинення виконавчих дій (здійснення виконавчого провадження) виконавець має право, серед іншого, накладати арешт на кошти боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках у банках.

38. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону №1404-VIII, в якій установлено також перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено.

39. При цьому стаття 48 Закону №1404-VIII, як констатував Верховний Суд у постановах, зокрема, від 16 липня 2020 року в справі №1.380.2019.006270, від 10 червня 2021 року в справі №520/4794/2020, від 22 липня 2021 року в справі №280/3860/20, від 18 квітня 2022 року в справі №640/19274/20, установлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

40. Згідно із висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 16 липня 2020 року в справі №1.380.2019.006270 та від 18 квітня 2022 року в справі №640/19274/20, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, окрім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їхнього знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VІІІ. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону №1404-VІІІ).

41. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у постанові від 20 квітня 2022 року в справі №756/8815/20, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, окрім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VІІІ. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону №1404-VІІІ). При цьому передбачене абзацом 2 частини другої статті 59 Закону №1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом. Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом.

42. У постановах від 14 серпня 2024 року в справі №338/1125/23 та від 29 січня 2025 року в справі №279/809/24 Верховний Суд констатував, що саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їхнього обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VІІІ. У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їхнє подальше списання не можна вважати протиправними.

43. Отже, за сформованою судовою практикою, Закон №1404-VІІІ не покладає на виконавця обов`язку здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту. Частина третя статті 52 указаного Закону такий обов`язок покладає на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт коштів, зобов`язаний повідомити виконавця та повернути постанову про арешт коштів боржника без виконання. Водночас обов`язок виконавця полягає у знятті арешту з коштів на рахунку боржника саме за умови надання документального підтвердження, що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, банком або боржником.

44. У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження було з`ясовано, що боржник - ДП «НАЕК «Енергоатом» має відкриті рахунки в банківських установах: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «ТАСкомбанк», АТ «ОТП БАНК» та АТ «СЕНС БАНК».

45. На підставі отриманої інформації, у зв`язку з невиконанням боржником виконавчих документів, головний державний виконавець Шевченківського ВДВС у місті Києві Савчук К.П. у межах зведеного виконавчого провадження №68517235, керуючись статтею 56 Закону №1404-VІІІ, виніс постанову від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 про арешт коштів боржника (ДП «НАЕК «Енергоатом»), якою постановив накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 120517,89 євро (EUR). Копії постанови направити на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

46. Тож, як убачається з оскаржуваної постанови, головний державний виконавець визначив банківським установам відповідний порядок виконання цієї постанови. Зокрема, ця постанова містить застереження для банків про неможливість накладення арешту на кошти на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

47. АТ «Укрексімбанк» виконало указану постанову від 21 лютого 2023 року про арешт коштів боржника. 22 лютого 2023 року списано з відповідного банківського рахунку ДП «НАЕК «Енергоатом» усю суму заборгованості у розмірі 120517,89 євро (EUR).

48. Матеріали виконавчого провадження не містять повернутої банком постанови головного державного виконавця про арешт коштів боржника за мотивами та з підстав, передбачених, зокрема, частиною третьою статті 52 Закону №1404-VІІІ.

49. Документального підтвердження, що рахунок позивача має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, відповідачу надано не було.

50. Ураховуючи наведені обставини, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржувані постанова головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 про арешт коштів боржника та дії головного державного виконавця щодо прийняття цієї постанови не можуть бути визнані протиправними. Під час винесення оскаржуваної постанови головний державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, оскільки, з огляду на установлені судами у цій справі обставини, він не мав документального підтвердження, що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

51. Зважаючи на те, що Верховним Судом сформовано правову позицію щодо застосування норм статей 48, 52, 56, 59 Закону №1404-VIII, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, свого підтвердження не знайшли. Висновки судів попередніх інстанцій у справі, що переглядається, сформованій Верховним Судом правовій позиції не суперечать.

52. Щодо посилання скаржника на необхідність формування Верховним Судом правового висновку щодо застосування норм матеріального права саме у цих правовідносинах (через їхню неподібність з іншими правовідносинами, оскільки у спірній ситуації списання коштів відбулося з рахунку, який використовується для зарахування кредитних коштів за міжнародними угодами), необхідно зазначити, що вже сформована Верховним Судом правова позиція щодо застосування норм статей 48, 52, 56, 59 Закону №1404-VIII є застосовна до спірних правовідносин у справі, що переглядається, незважаючи, у цьому випадку, на правову природу коштів на рахунку боржника, оскільки викладені правові висновки стосуються, зокрема, порядку та особливостей звернення стягнення на кошти боржника, порядку вчинення виконавцем виконавчих дій щодо арешту коштів боржника на рахунках у банківських установах і зняття цього арешту, а тому відсутня необхідність формування у цій справі нового правового висновку.

53. Зі змісту касаційної скарги також убачається, що АТ «НАЕК «Енергоатом» не погоджується із повнотою установлених судами попередніх інстанцій обставин, посилається на наявність листа Міністерства фінансів України від 21 березня 2023 року №19020-16/01-10/7523 та листа позивача від 27 лютого 2023 року №01-3743/10-вих, поданого на ім`я начальника Шевченківського ВДВС у місті Києві, які, своєю чергою, датовані після винесення головним державним виконавцем оскаржуваної постанови від 21 лютого 2023 року про арешт коштів боржника. Разом із тим, позивач, звертаючись до суду першої інстанції з цим позовом, і до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, не посилався на те, що він звертався до відповідача із заявою про зняття арешту з коштів на рахунку боржника та надав відповідні документи, однак у знятті арешту йому було відмовлено.

54. Водночас не є слушними доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача щодо неприєднання виконавчого провадження №68406144 на суму 16439,06 євро до зведеного виконавчого провадження №68517235, у зв`язку з чим сума, на яку оскаржуваною постановою головного державного виконавця від 21 лютого 2023 року ВП №68334277 накладено арешт, не відповідала реальному розміру заборгованості за виконавчими документами, які перебували на примусовому виконанні у зведеному виконавчому провадженні, зважаючи на те, що під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій установлено, що до складу зведеного виконавчого провадження №68517235 входять, зокрема, виконавчі провадження №68406144 на суму 16439,06 євро та №71078726 на суму 104078,83 євро, і, відповідно, сума, визначена для арешту (120517,89 євро), не перевищує суми, визначеної відповідними виконавчими документами.

55. Разом із тим, суд касаційної інстанції, у силу частини другої статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

56. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

57. За таких обставин, касаційна скарга АТ «НАЕК «Енергоатом» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в справі №320/14377/23 - без змін.

VІІІ. Судові витрати

58. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в справі №320/14377/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко