Суддю Анатолія Ясельського позбавили премії АЖ на місяць. Він закрив справу «беркутівця», від дій якого постраждало понад 70 людей

Вища рада правосуддя оголосила догану та позбавила доплат на один місяць суддю Святошинського райсуду Києва Анатолія Ясельського. Минулоріч він закрив справу керівника спецпідрозділу «Беркут» у Львові Ростислава Пацеляка — від дій якого постраждало 78 людей під час Революції Гідності.

Водночас ВРП не погодилася з версією прокуратури, що суддя навмисне затягував розгляд справи майже вісім років. Але догану судді все ж винесли через те, що Ясельський «неналежно повідомив» потерпілих про розгляд клопотання захисту щодо закриття справи.

8 жовтня Вища рада правосуддя розглядала дисциплінарну справу щодо судді Святошинського райсуду міста Києва Анатолія Ясельського. У результаті йому оголосили догану та позбавили суддівських доплат на місяць.

Анатолій Ясельський — працює суддею майже 25 років, у період з 2017 по 2023 роки був головою Святошинського райсуду. Києва З липня 2016 року у його провадженні знаходилася справа щодо керівника львівського спецпідрозділу «Беркут» Ростислава Пацеляка, у якій 78 потерпілих.

Цю справу Анатолій Ясельський розглядав майже 8 років, а 29 лютого 2024 служитель Феміди вирішив звільнити Пацеляка від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрив. Це рішення викликало суспільний резонанс. Тому прокуратура, а також потерпілі, звернулися до ВРП зі скаргою на дії судді Ясельського.

Згадайте новину: "Суддя" Смик скасувала арешт понад 2 млрд грн пов’язаного з Росією онлайн-казино і уникнула покарання за це

За їхніми даними, за весь час розгляду, майже 100 засідань по цій справі були відкладені, половина з них — через відсутність захисту обвинуваченого, також кілька засідань не відбулися і через відсутність самого судді, який був на лікарняному. «Я що, мав з ліжка засідання проводити…», — відповів на це суддя.

Сторона обвинувачення запевняла членів ВРП, що Ясельський не забезпечив належний судовий процес, дотримання прав його учасників (зокрема потерпілих), а також розгляд справи в розумні строки. У діях судді було безпідставне затягування розгляду цієї справи, кажуть у прокуратурі.

Так, прокурор Олександр Супрун повідомив, що після того, як адвокатка Пацеляка Наталія Вознюк 29 лютого заявила в суді клопотання про закриття справи, захист не надав йому копію клопотання навіть для ознайомлення. Таких копій не отримали й потерпілі. Вони просили час для отримання тексту документа та ознайомлення з ним.

Попри це, суддя пішов до нарадчої кімнати ухвалювати рішення за клопотанням захисту. Зрештою Анатолій Ясельський звільнив Пацеляка від кримінальної відповідальності, а справу проти нього закрив. Цивільні позови потерпілих суд залишив без розгляду.

«Таке враження, що суддя не бачив законодавства», — сказав один з потерпілих під час засідання.

Водночас ВРП не побачила ознак того, що суддя Ясельський навмисно затягував справу проти Ростислава Пацеляка. У Раді наголосили, що більшість справ, а це майже половина, були відкладені через відсутність захисту обвинуваченого.

Такий висновок членів Ради обурив потерпілих та активістів, присутніх на розгляді скарги Ясельського. Тож оголошення рішення ВРП супроводжувалося їхніми вигуками «Ганьба», «наплювали на Майдан» тощо.

Згадайте новну: Мадам Інна Отрош програла суд і більше судити не буде

Враховуючи це, члени Ради дозволили оскаржити їх рішення надалі.

Водночас ВРП все ж погодилася, що Анатолій Ясельський «у неналежний спосіб» повідомив потерпілих про розгляд клопотання захисту щодо закриття справи. Тому люди не змогли висловити свою позицію у судді. Через це суддю Ясельського залишили суддівських доплат на місяць.

Зазначимо, за 2024 рік Анатолій Ясельський отримав майже 2 млн грн заробітної плати та ще понад 200 тис. грн пенсії.

Нагадаємо, суддя Анатолій Ясельський розглядав справу за обвинуваченням командира спецпідрозділу «Беркут» у Львові Ростислава Пацеляка з 2016 року. Справа стосувалась подій 18 лютого 2014 року під час мирної ходи Кріпосним провулком та вулицею Інститутською (18 лютого 2014 року під час Революції Гідності відбулася мирна хода протестувальників до Верховної Ради, яка переросла в криваві сутички між мітингувальниками та силовиками. Того дня і в наступні (18–20 лютого) загинуло понад 100 людей, сотні були поранені, – прим.).

Командир львівського спецпідрозділу «Беркут» Ростислав Пацеляк обвинувачувався у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні мирним зібранням та професійній діяльності журналістів.

У 2023-му стало відомо, що Ростислав Пацелюк вже понад 20 років має російський паспорт та є військовослужбовцем запасу РФ, куди він літав після початку російської агресії у 2014 році. Ці відомості оголошувались на одному із судових засідань у справі щодо Пацеляка, пише Watchers.

Окрім того, під час судового процесу зʼясувалось, що він не стоїть на військовому обліку в Україні, проте був заброньований від мобілізації за поданням ТОВ «Метінвест», який знаходиться у власності Ріната Ахметова.

Враховуючи це, закриття справи щодо Ростислава Пацеляка оскаржували в апеляційному судді.

Як зазначалося під час засідання, Київський апеляційний суд скасував оскаржувану ухвалу судді Ясельського та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, Київський апеляційний суд було встановив істотні порушення, які суддя допустив.

Попри це, представники обвинувачення впевнені, що «запит на справедливість потерпілих вже неможливо задовольнити», а через те, що строки давності спливли, справу, найімовірніше, знову закриють. Наразі провадження перебуває у судді Святошинського районного суду міста Києва Івана Бандури.

Додамо, це не перша скарга до ВРП на суддю Ясельського в межах цього процесу. Так, на суддю вже /31224" rel="noopener external noreferrer" target="_blank">скаржились потерпілі від дій обвинуваченого Пацелюка. Але тоді ВРП їм відмовила у відкритті дисциплінарної справи, бо «очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та/або суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням».