Житловий кодекс скасовують: що буде з неприватизованим житлом

04.09.2025
Автор:
Лента от Протокола
5
1
7638

16 липня 2025 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики».

У мережі поширюється інформація про те, що громадян будуть виселяти з неприватизованого житла, незалежно від того, скільки років вони там прожили.

Крім того, законопроєктом передбачається: заборона на відчуження державного та комунального житлового фонду, призупинення приватизації такого житла. У законопроєкті є невеликий, але дуже важливий розділ: «Визнати таким, що втратив чинність», а саме — Житловий кодекс України, ухвалений у 1983 році з усіма змінами, а також Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» 1992 року.

«Тобто, після того, як цей законопроєкт буде остаточно прийнятий і на його основі скасують закон про приватизацію житла, а сам закон набуде чинності після завершення воєнного стану, то всі, хто не встигне приватизувати своє житло до цього часу, можуть залишитися без нього. Приватизоване житло, яке вже перейшло з державної у приватну власність, ніхто не забиратиме», — пояснює адвокатка Марія Левченко.

По суті, у цьому законопроєкті відсутня відповідь на запитання, що робитимуть з українцями, які мешкають у неприватизованому житлі. Хоча зрозуміло, що законопроєкт відкриває можливість підрахувати, скільки в Україні приватизованого і неприватизованого житла.

«Тобто, буде проведена своєрідна ревізія, щоб зрозуміти, скільки і якого житла є, і потім його перерозподілити. А що буде з людьми, які нині проживають у такому житлі — в законопроєкті нічого не сказано. Зате у цьому ж законопроєкті чітко прописано в статті 24, що якщо член сім’ї припиняє трудові відносини — підлягає виселенню», — зазначає адвокатка.

Якщо цей законопроєкт ухвалять, існує велика ймовірність, що дуже багато мешканців гуртожитків, які колись належали підприємствам та організаціям, буквально опиняться на вулиці, вважає рієлторка Світлана Водянник.

«Досі є гуртожитки, в яких люди живуть уже 20−30 років. Колись вони отримали кімнату від підприємства, на якому працювали, чекали на квартиру. Але підприємство закрилось, житло більше не будують, а люди й досі живуть у гуртожитках, які за ці роки не раз переходили з рук у руки, змінювалися власники. Людям нікуди подітись, і головне — не виходить приватизувати це житло. Навпаки, їх намагаються виселити, щоби перепланувати гуртожиток у житловий будинок і продати вже готові квартири. Цим людям особливо не позаздриш, а таких — тисячі», — розповідає рієлторка.

Поки цей законопроєкт не прийнято остаточно, у громадян ще є час на приватизацію. Тож, поки не пізно, краще не зволікати з цим процесом, радять юристи.

У тому, що його ухвалять, сумнівів майже немає. Як зазначила його авторка, нардепка Олена Шуляк, законопроєкт № 12377 — лише перший крок до житлової реформи й «маяк» для траншу у 300 млн євро від ЄС. Своєчасне ухвалення і набуття чинності Законом «Про основні засади житлової політики» — до кінця грудня — дасть Україні можливість отримати понад 300 млн євро в межах програми Ukraine Facility. Цей закон є одним з індикаторів для виплати чергового траншу ЄС.

5
7638

Переглядів
1

Коментарі

Переглядів

Коментарі

Подякувати Підписатися на автора Відключити рекламу

Володарский Вадим Леонидович

Сам по собі Житловий кодекс - безумовний пережиток радянської системи та радянських відносин у цій сфері. Проблема у тому, що у нас, з одного боку, ці відносини залишилися багато у чому, як наводить автор статті, ті ж гуртожитки. Але є інша сторона медалі: відхід від радянської системи шляхом масової приватизації квартир (замість приватизації будинків, як єдиних майнових комплексів, та переходу їх до статусу доходних), призвів до ситуації, коли повністю відсутній цивілізований ринок оренди житла за західним зразком. До цього додається реєстрація місця проживання та виникнення купи проблем при її зміні (перереєстрація транспорту, ФОП, військовий облік, тощо) та небажання орендодавців реєструвати людей. У підсумку у нас люди тримаються за ту 1/3 двокімнатної квартири, відсутня мобільність населення, а переїзд (у тому числі у за'язку з обставинами війни) залишає людину у підвішеному стані у плані житла, чого не було б у разі наявності нормальних доходних будинків. Це відбивається на транспортній ситуації у містах, про що я пишу у цій статті: https://protocol.ua/ua/chomu_ukrainski_veliki_mista_ne_stanut_15_hvilinnimi_do_chogo_tut_pravo_ta_privatizatsiya/ та багато на чому іще. Тоді як у західних країнах більшість людей житло орендує, переїздить у інше відповідно до наявності роботи, і т.ін. Той механізм приватизації житла, який було реалізовано у пост-радянських країнах, включно з Україною, був величезною помилкою, яку виправити вже не можна (відібрати власність у людей неможливо)... І цю унікальну ситуацію потрібно враховувати і при проведенні законодавчих змін.

05.09.2025 18:42

КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

Безкоштовна консультація
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
КАТАЛОГ ЮРИСТІВ
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом