Суд став на сторону ОСББ і стягнув із забудовника відшкодування матеріальної шкоди, на усунення недоліків в будинку (відсутність пожежної сигналізації), адже забудовник не спростував наявність своєї вини. (Північний апеляційний господарський суд, №910/21221/21 від 11.06.2025 р.)

Фабула судового акту: ОСББ з’ясувало, що під час прийняття в управління його будинків, було виявлено відсутність забезпечення житлового будинку засобами пожежної сигналізації, тоді як за проектною документацію та вимогами ДБН такі засоби мали бути встановлені. Тому об’єднання подало позов до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення 1 444 660,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, на усунення цих недоліків.

Відповідач захищався тим - як це зазвичай роблять забудовники - що актом приймання-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку до управляючої компанії недоліків щодо фізичного стану та якості виконаних робіт не установлено; трирічний строк давності на вимоги позивача слід обчислювати з 2018 року, та він вже пройшов - крім того, позивач не довів розмір збитків.

Справа розглядалась неодноразово, пройшла перше коло трьох інстанції, і повернувшись до першої інстанції знову не принесла перемоги для ОСББ. В процесі позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2 943 100,00 грн., бо ціна позову первісно формувалась із вартості невстановленого обладнання за цінами, що діяли на момент подачі позовної заяви, тоді як станом на 2024 рік вартість цього обладнання суттєво збільшилася, що підтверджувалось звітом про визначення вартості майна від 31.10.2024.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між діями останнього та шкодою, розмір якої суд визнав не доведеною позивачем. З цих же підстав суд першої інстанції відмовив відповідачу у задоволені його заяви про застосування правил про позовну давність при вирішенні спору.

Проте Північний апеляційний господарський суд - розглянувши доводи апелянта, заслухавши доводи представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору - дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Аргументував Суд наступним:

У постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 0808/7199/2012, на яку посилається скаржник, та яка вже була предметом дослідження Верховним Судом під час перегляду судових рішень у даній справі, зазначено, що:

• тлумачення вимог статей 1209-1211 ЦК України свідчить, що в інтересах охорони прав фізичних та юридичних осіб у рамках недоговірних зобов`язань з відшкодування шкоди передбачено механізм регулювання відносин, пов`язаних із відшкодуванням шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг);

• зобов`язання з відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі;
• підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, є завдання майнової шкоди іншій особі;
• суб`єктами такого зобов`язання є кредитор (потерпілий) та боржник (виготовлювач товару, що є нерухомим майном);
• боржник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару;
• строки, передбачені частиною першою статті 1211 ЦК України, за цільовим призначенням є строками існування права (на відшкодування шкоди), а за своєю сутністю є присічними строками. Такі строки не є позовною давністю, а тому норми про позовну давність, її зупинення і переривання на них поширені бути не можуть.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), а також не доведено, що ним понесено відповідні витрати у розумінні статті 22 ЦК України.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/21221/21 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, та направляючи справу на новий розгляд зазначив, що суди вказуючи на те, що позивач не довів всіх елементів складу правопорушення, не врахували, що спростування вини є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди. У цьому випадку, такі мотиви судів можуть бути розцінені як перекладання тягаря доказування виключно на позивача, що буде помилковим у такій категорії спорів.

Відповідно до частини першої статті 1209 ЦК України та статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару. Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.

Частиною першою статті 1211 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу (постанова Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 369/8038/17).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За твердженням позивача, ринкова вартість обладнання, яке становить систему пожежної сигналізації, а отже розмір витрат, які має понести позивач, у грошовому еквіваленті становить 2 943 100,00 грн.

Зауваження суду першої інстанції відносно того, що позивач не довів, що такі витрати ним понесені фізично, не заслуговують на увагу адже, шкодою визнається і витрати, які зробила або мусить зробити особа для відновлення свого порушеного права. При цьому відповідач не спростував таких тверджень позивача, не оспорив висновок незалежної оцінки майна стосовно того, що сумарна ринкової вартість обрання, монтажу, проведення пуско-налагоджувальних робіт, перевірка техстану системи протипожежного захисту житлових будинків для даної місцевості (м. Київ) становить іншу вартість.

Твердження відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності, колегія суддів відхилила за неспроможністю, адже шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги) (частина перша статті 1211 ЦК України).

Отже у цій справі: Заперечуючи доводи позивача про відсутність змонтованих у будинку засобів пожежної ї сигналізації, відповідач посилався на два акти готовності об`єкта до експлуатації. Утім, колегія суддів зауважила, що наявність цих актів не спростовує відсутності у момент прийняття в експлуатацію житлових будинків засобів протипожежної сигналізації, тоді як на момент введення будинку в експлуатацію ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту містили вимоги до обладнання об`єктів системами протипожежного захисту під час будівництва згідно з НАПБ Б.03.002.

Про наявність будівельних недоліків при влаштуванні системи пожежної сигналізації у вигляді відсутності її монтажу та не підключення системи пожежогасіння разом з гарантійними зобов`язаннями їх усунути силами підрядних організацій - вказано Управляючою організацію ТОВ «Житло - Сервіс» (створена забудовником) підчас передачі за актом приймання ОСББ будинку та документації стосовно нього.

Колегія суддів враховує, що відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.01.2014 визначено перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких дозволено прийняти в експлуатацію житлові будинку. Однак у переліку відсутні роботи з монтажу систем протипожежної сигналізації.

До того ж згідно з висновком № 255 проведеного Науково-технічним центром «Будівельна експертиза» судовобудівельно-технічного дослідження, існуюча система пожежної сигналізації не відповідає проектній документації - функціональна можливість існуючого обладнання автоматичної пожежної сигналізації житлового будинку не відповідає вимогам, передбаченим в проектній документації та нормативно-технічним документам з будівництва на території України, знаходиться в стадії незавершеного будівництва, експлуатація в режимі, який передбачений проектними рішеннями - неможливий.

Поряд з цим Солом`янським районним управлінням ТУ ДСНС України у м. Києві, за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та вжиття відповідних заходів.

З огляду на встановлене, апеляційний суд стягнув з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ОСББ 2 943 100,00 грн на відшкодування збитків, 35 317,20 грн судового збору за подання позовної заяви та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Аналізуйте судовий акт: Власниця згорівшого через електролічильник будинку стягнула з Обленерго біля 2 млн. гривень (Рівненський апеляційний суд №569/19561/22 від 14.08.2025 р.);

Передача будинку з балансу ОСББ на баланс іншої юрособи здійснюється після прийняття відповідного рішення загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку. (ВС КГС, справа № 924/88/22 від 11.01.2023 р.);

Компетенція установчих зборів ОСББ не обмежується повноваженнями, визначеними для них законом, такі вправі також приймати рішення, передбачені компетенцією загальних зборів, в тому числі з кошторису і розміру внесків (ВП ВС 910/5179/20 від 01.02.2022 р.);

Обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації ОСББ виникає з дня держреєстрації ОСББ та не залежить від будь-яких інших умов, крім самої державної реєстрації об'єднання (ВС КГС справа № 908/2609/20 від 16.09.2021 р.).

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р. Справа № 910/21221/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Коротун О.М.

Демидової А.М.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025

у справі № 910/21221/21 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна"

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Приватне підприємство "Ол.Трейд",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-Сервіс"

про стягнення 2 943 100,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» (далі - ОСББ «Гарматна-Західна») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - ПрАТ «ХК «Київміськбуд») про стягнення 1 444 660,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що під час прийняття в управління будинків за адресою: вулиця Гарматна, будинок 37, літера А, місто Київ, 03067, та вулиця Гарматна, будинок 39, літера Г, місто Київ, 03067, позивач виявив відсутність забезпечення житлового будинку засобами пожежної сигналізації, тоді як за проектною документацію та вимогами ДБН такі засоби мали бути встановлені .

У позові ОСББ «Гарматна-Західна» просило суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.03.2023) стягнути з ПрАТ «ХК «Київміськбуд» 1 444 660,00 грн., на відшкодування витрат на усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2023 до участі у справі залучені в у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ПП «Ол.Трейд» (далі - третя особа-1) та ТОВ «Управлінська компанія «Житло-Сервіс» (далі - третя особа-2).

У відзиві на позов відповідач , серед іншого , вказував , що актом приймання-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку до ТОВ Управлінська компанія «Житло-спрвсі» недоліків щодо фізичного стану та якості виконаних робіт не установлено; трирічний строк давності на вимоги позивача слід обчислювати з 15 листопада 2018 року; позивач не довів розмір збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/21221/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у задоволенні позовних вимог ОСББ «Гарматна-Західна» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2024 рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/21221/21 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що покладаючи на позивача обов`язок по доведенню всіх елементів складу правопорушення, наслідком якого є зобов`язання з відшкодування шкоди ,суди не врахували, що спростування вини є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди. У цьому випадку такі мотиви судів можуть бути розцінені як перекладання тягаря доказування виключно на позивача, що є помилковим у такій категорії спорів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2024 справа була прийнята до нового розгляду, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У підготовчому засіданні під час нового розгляду справи (04.12.2024) позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2 943 100,00 грн., мотивована тим, що ціна позову первісно формувалась із вартості невстановленого обладнання за цінами, що діяли на момент подачі позовної заяви, тоді як станом на 2024 рік вартість цього обладнання суттєво збільшилася, що підтверджено звітом про визначення вартості майна від 31.10.2024. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/21221/21 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між діями останнього та шкодою, розмір якої суд визнав не доведеною позивачем.

З цих же підстав суд першої інстанції відмовив відповідачу у задоволені його заяви про застосування правил про позовну давність при вирішенні спору.

Не погоджуючись із висновками та мотивами ,якими керувався суд першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" звернулось через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 по справі № 910/21221/21 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За доводами скаржника, відповідач у ході розгляду спору не надав доказів того, що пожежне обладнання закуповувалось при будівництві чи установлювалося у будинку.

На переконання скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано відхилив при вирішенні спору зміст висновку №225 судово-будівельного технічного дослідження Науково-технічного центру «Будівельна експертиза» від 09.12.2021, натомість надав перевагу лише доказам відповідача, чим допустивпорушенням принципу змагальності процесу.

Також скаржник вказував на положення статей 1209 1210 ЦК України та правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові 06.07.2022 у справі № 0808/7199/2012 (провадження № 61-4047св21).

Згідно з частиною першою статті 1209 ЦК України, виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг), зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг). Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном. Відповідно до статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару. Таким чином, шкода завдана Відповідачу внаслідок недоліків виконання будівельних робіт, і, відповідно, недоліків будинку, в якому розташована квартира Позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів 25.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/21221/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.05.2025.

07.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

На переконання відповідача, апелянтом не доведено порушення матеріального та процесуального права судом першої інстанції, а позивачем не доведена вина Компанії та виникнення у неї зобов`язання за ст.ст. 22 1166 ЦК України.

13.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-Сервіс" надійшли додаткові пояснення.

28.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/21221/21 відкладено на 11.06.2025.

У судове засідання 11.06.2025 з`явився представник відповідача. Решта учасників справи уповноважених представників для участі у судовому засідання 11.06.2025 не направили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апелянта, заслухавши доводи представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 0808/7199/2012, на яку посилається скаржник, та яка вже була предметом дослідження Верховним Судом під час перегляду судових рішень у даній справі, зазначено, що тлумачення вимог статей 1209-1211 ЦК України свідчить, що в інтересах охорони прав фізичних та юридичних осіб у рамках недоговірних зобов`язань з відшкодування шкоди передбачено механізм регулювання відносин, пов`язаних із відшкодуванням шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг);

зобов`язання з відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі;

підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, є завдання майнової шкоди іншій особі;

суб`єктами такого зобов`язання є кредитор (потерпілий) та боржник (виготовлювач товару, що є нерухомим майном);

боржник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару;

строки, передбачені частиною першою статті 1211 ЦК України, за цільовим призначенням є строками існування права (на відшкодування шкоди), а за своєю сутністю є присічними строками. Такі строки не є позовною давністю, а тому норми про позовну давність, її зупинення і переривання на них поширені бути не можуть.

Заперечуючи доводи позивача про відсутність змонтованих у будинку засобів пожежної ї сигналізації, відповідач посилався на два акти готовності об`єкта до експлуатації від 22.04.2016, де об`єкт якого мав назву «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва, І черга Житловий будинок №1, III черга Дворівневий підземний паркінг нежитлові вбудовані приміщення житлових будинків № 1, 2» та об`єкт «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва, II черга будівництва Житловий будинок № 2».

Утім, колегія суддів зауважує, що наявність цих актів не спростовує відсутності у момент прийняття в експлуатацію житлових будинків засобів протипожежної сигналізації, тоді як на момент введення будинку в експлуатацію ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту містили вимоги до обладнання об`єктів системами протипожежного захисту під час будівництва згідно з НАПБ Б.03.002.

Про наявність будівельних недоліків при влаштуванні системи пожежної сигналізації у вигляді відсутності її монтажу та не підключення системи пожежогасіння разом з гарантійними зобов`язаннями їх усунути силами підрядних організацій ПрАТ «ХК «КМБ», вказано Управляючою організацію ТОВ «Житло - Сервіс» (створена забудовником) підчас передачі за актом приймання ОСББ «Гарматн-Західна» будинку та документації стосовно нього (п. 3.1., стор. 33 зворот, т. 1).

Колегія суддів враховує, що відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.01.2014 визначено перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких дозволено прийняти в експлуатацію житлові будинку. Однак у переліку відсутні роботи з монтажу систем протипожежної сигналізації.

До того ж згідно з висновком № 255 проведеного Науково-технічним центром «Будівельна експертиза» судовобудівельно-технічного дослідження, існуюча система пожежної сигналізації не відповідає проектній документації «Жилой дом с объектами социально-культурного назначения и подземным паркингом, расположенным по адресу г. Києв, Соломенский р-н, улица Гарматная, 39-Г. Том «СПЗ» Система пожарной сигнализации. РП 02-08-2013 СПЗ/СПС». Розробник ТОВ «МАРС ПРОЕКТ» (02 серпня 20-13р.) Стадия Р/ГІП : Крыжановская А.А., функціональна можливість існуючого обладнання автоматичної пожежної сигналізації житлового будинку не відповідає вимогам, передбаченим в проектній документації та нормативно-технічним документам з будівництва на території України, знаходиться в стадії незавершеного будівництва, експлуатація в режимі, який передбачений проектними рішеннями - неможливий (а.с 185-189, т. 1).

Поряд з цим 19.07.2019 Солом`янським районним управлінням ТУ ДСНС України у м. Києві, за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, було видано припис № 528 від 29.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та вжиття відповідних заходів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), а також не доведено, що ним понесено відповідні витрати у розумінні статті 22 ЦК України.

Однак суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої помилковими та такими, що здійснені без врахування висновків Верховного Суду у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/21221/21 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, та направляючи справу на новий розгляд зазначив, що суди вказуючи на те, що позивач не довів всіх елементів складу правопорушення, не врахували, що спростування вини є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди. У цьому випадку, такі мотиви судів можуть бути розцінені як перекладання тягаря доказування виключно на позивача, що буде помилковим у такій категорії спорів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1209 ЦК України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Згідно з частиною першою статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару. Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.

Частиною першою статті 1211 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу (постанова Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 369/8038/17).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За твердженням позивача, ринкова вартість обладнання, яке становить систему пожежної сигналізації, а отже розмір витрат, які має понести позивач, у грошовому еквіваленті становить 2 943 100,00 грн.

Зауваження суду першої інстанції відносно того, що позивач не довів, що такі витрати ним понесені фізично, не заслуговують на увагу адже, шкодою визнається і витрати, які зробила або мусить зробити особа для відновлення свого порушеного права. При цьому відповідач не спростував таких тверджень позивача, не оспорив висновок незалежної оцінки майна стосовно того, що сумарна ринкової вартість обрання, монтажу, проведення пуско-налагоджувальних робіт, перевірка техстану системи протипожежного захисту житлових будинків для даної місцевості (м. Київ) становить іншу вартість.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 ГПК України).

Отже, система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини належними та допустимими доказами.

На переконання колегії суддів під час розгляду спору позивачем доведено належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а відповідачем не було спростовано наявність своєї вини у правовідносинах про відшкодування шкоди.

Твердження відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності, колегія суддів відхиляє за неспроможністю, адже шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги) (частина перша статті 1211 ЦК України).

Висновок суду

Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, який передбачає, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За умовами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції при новому розгляді справи в розмірі 24 000,00 грн позивачем до матеріалів справи долучено: ордер серії АА № 1000519 виданий 29.10.2021 адвокату Драган Я.С., акт № 1-25 від 13.01.2025 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 29-08/19.

Заперечень проти заявлених позивачем витрати на професійну правничу допомогу від відповідача до суду першої інстанції не надходило.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно акту № 1-25 від 13.01.2025 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 29-08/19 адвокат Драган Я.С. передала, а клієнт, ОСББ «Гарматна-Західна» прийняло наступні послуги:

- адвокатські послуги з підготовки відзиву (письмових пояснень) у справі № 910/21221/21 вартістю 8 000,00 грн;

- адвокатські послуги з підготовки клопотання про збільшення позовних вимог вартістю 2 000,00 грн;

- представництво в суді 05.12.2024 вартістю 4 000,00 грн;

- адвокатські послуги з підготовки заперечення на заперечення у справі № 910/21221/21 вартістю 6 000,00 грн;

- представництво в суді 14.01.2025 вартістю 4 000,00 грн.

Загальною вартістю 24 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає передчасним включення до акту № 1-25 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 29-08/19, складеному 13.01.2025, майбутніх судових засідань, а саме 14.01.2025, оскільки такий акт посвідчує фактично надані послуги.

Враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції при новому розгляді справи відповідає укладеному між позивачем та адвокатом Драган Я.С. договору та вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підтверджений документально, є співмірним часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними, належно обґрунтованими, документально доведеними, та покладаються на відповідача.

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційних та касаційної скарг покладаються на відповідача (з урахуванням коефіцієнту 0,8, який підлягав застосуванню позивачем під час звернення до суду в електронній формі).

Керуючись ст. ст. 129 269 275 276 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/21221/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/21221/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд., 4/6; ідентифікаційний код 23527052)

на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 37а; ідентифікаційний код 42429621)

2 943 100,00 грн (два мільйони дев`ятсот сорок три тисячі сто гривень нуль копійок) на відшкодування збитків,

35 317,20 грн (тридцять п`ять тисяч триста сімнадцять гривень двадцять копійок) судового збору за подання позовної заяви,

20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд., 4/6; ідентифікаційний код 23527052)

на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 37а; ідентифікаційний код 42429621)

74 645,70 грн (сімдесят чотири тисячі шістсот сорок п`ять гривень сімдесят копійок) судового збору за подання апеляційних скарг.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд., 4/6; ідентифікаційний код 23527052)

на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 37а; ідентифікаційний код 42429621)

34 671,84 грн (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят одну гривню вісімдесят чотири копійки) судового збору за подання касаційної скарги.

7. Доручити місцевому господарському суду видати накази.

8. Матеріали справи № 910/21221/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.06.2025, після виходу судді Коротун О.М. з відпустки, яка тривала з 16.06.2025 (понеділок) по 20.06.2025 (п`ятниця) та з лікарняного, який тривав з 23.06.2025 (понеділок) по 27.06.2025 (п`ятниця).

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.М. Коротун

А.М. Демидова