Коли притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності не є порушенням заборони подвійного притягнення (ВС, справа 521/16782/13-к)

Притягнення особи до адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків і залишення дітей без догляду, що мало місце в різні дати та мало різні наслідки, не є порушенням принципу non bis in idem (заборони подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення). На це вказав Касаційний кримінальний суд у постанові від 12 березня 2025 року по справі 521/16782/13-к.

Обвинувачена протягом тривалого часу, у період 2011– 2012, злісно не виконуючи свої батьківські обов’язки, не забезпечувала догляд та створення належних житлово-побутових умов для своїх трьох малолітніх дітей. Обвинувачена вела аморальний спосіб життя, що призвело до ухилення її від виконання передбачених законом обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, за що притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується постановою суду першої інстанції від 12.01.2011. (Джерело : Судово-юридична газета)

В результаті проявленої обвинуваченою бездіяльності у формі злісного невиконання встановленого законом обов’язку по догляду за дитиною, одному з малолітніх дітей були спричинені тяжкі наслідки у вигляді затримки психічного розвитку.

Місцевий суд визнав винуватою і засудив обвинувачену за ч. 1 ст. 135, ст. 166 КК. Апеляційний суд скасував цей вирок в частині призначеного покарання. У касаційній скарзі засуджена вказує, що за фактом залишення своїх дітей без догляду протягом 4 діб вона вже була притягнута до адміністративної відповідальності постановою місцевого суду від 17.07.2012, що виключало її засудження за інкримінованими статтями, оскільки, відповідно до ст. 61 Конституції України вона не може бути двічі притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував вироки судів попередніх інстанцій, звільнив засуджену від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135, ст. 166 КК на підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК та закрив кримінальне провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

ККС ВС вказав, що відповідно до постанови місцевого суду від 17.07.2012, на яку посилається обвинувачена як на підставу для ствердження про її подвійне притягнення до юридичної відповідальності, остання була притягнута до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема, за те, що вона 16.07.2012 залишила своїх неповнолітніх дітей без догляду дорослих на тривалий час.

Натомість оскаржуваним вироком місцевого суду від 3.05.2024 обвинувачену визнано винуватою у тому, що вона в період часу з 12 по 15.07.2012 завідомо залишила своїх малолітніх дітей без догляду та допомоги, у зв’язку із чим вони були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження через своє малолітство.

В цьому випадку адміністративне та кримінальне провадження стосовно обвинуваченої стосувалось її поведінки в різні дати та проміжки часу, мали різні наслідки, внаслідок чого відсутні підстави стверджувати про те, що вона була двічі притягнута до юридичної відповідальності за одне й те ж діяння.

Автор новини: Наталя Мамченко