ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3960/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 (Бородіна Л.І. - головуюча, судді: Білоусова Я.О., Фоміна В.О.) у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда"

до: (1) Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", (2) Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про визнання протиправними дій.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія спору

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Троянда" (далі - "Позивач", СТОВ "Троянда") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - "Відповідач-1", ПрАТ "Харківенергозбут") і Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - "Відповідач-2", АТ "Харківобленерго") про визнання протиправними дій Відповідачів з нарахування Позивачеві заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37 210, 68 грн.

2. Позовні вимоги узагальнено обґрунтовані тим, що показники спожитої СТОВ "Троянда" електричної енергії за лютий 2022 року фактично задвоюються Відповідачами в їх системах обліку, оскільки обліковуються і за розрахунковими відомостями, і за фактичними відомостями зняття показників лічильника, що призводить до неправомірного нарахування ними суми заборгованості за спожиту електричну енергію, яка вже була сплачена Позивачем по фактичним показникам споживання електроенергії.

3. Господарський суд Харківської області ухвалою від 13.09.2023 позовну заяву СТОВ "Троянда" прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі № 922/3960/23, почав у справі підготовче провадження.

4. 23.10.2023 СТОВ "Троянда" звернулося до місцевого суду із заявою про зміну предмета позову, в якій просило подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням таких позовних вимог:

- визнання протиправними дій ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго" з нарахування заборгованості СТОВ "Троянда" з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37 210, 68 грн;

- зобов`язання ПрАТ "Харківенергозбут" списати з особового рахунку СТОВ "Троянда" суму заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37 210, 68 грн.

5. Подання вказаної заяви СТОВ "Троянда" обґрунтовувало аргументами про необхідність ефективного захисту своїх прав в межах одного судового провадження. Звідси вважало, що задоволення судом його позову з урахуванням змінених вимог унеможливить виставлення Відповідачами в подальшому рахунків на суму боргу та, як наслідок, зобов`яже списати всі нараховані суми штрафних санкцій на таку протиправну заборгованість.

6. Розглянувши заяву Позивача про зміну предмета позову, Господарський суд Харківської області своєю ухвалою від 23.10.2023 її повернув.

7. Ухвалу обґрунтував тим, що Позивач зберіг незмінними як первісні підстави позову, так і первісні вимоги в повному обсязі, що не є зміною останніх у розумінні частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а доповнив свою позовну заяву новою позовною вимогою. Суд виснував, що з положень ГПК України вбачається можливість позивача об`єднати пов`язані між собою (основні та похідні у тому числі) позовні вимоги лише при зверненні з позовною заявою - у самій позовній заяві, подальше ж доповнення позовних вимог новими, хоча і пов`язаними з первісно заявленими позовними вимогами зі збереженням первісного предмету позову процесуальним законодавством не передбачено.

8. За наслідками здійснення апеляційного провадження Східний апеляційний господарський суд постановою від 14.12.2023 ухвалу місцевого суду скасував, а справу № 922/3690/23 направив до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

9. Апеляційний суд констатував помилковість висновків місцевого суду щодо неможливості змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новою - похідною, яка обґрунтована тими ж підставами.

10. Апеляційний суд відмітив, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у спосіб доповнення позовних вимог новими і така зміна не вважатиметься пред`явленням нового позову. При цьому пояснив, що заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом лише у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами, чого у спірних правовідносинах не відбулося.

Касаційна скарга

11. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, АТ "Харківобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду першої інстанції залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. Скаржник стверджує, що оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням статей 46 162 173 ГПК України та без урахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, які викладено у постановах від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 та від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17.

13. Обґрунтовуючи наведене пояснює, що у даному випадку Позивач не скористався своїм правом щодо об`єднання вимог у заяві по суті справи, а фактично подав новий позов доповнивши первісний окремою вимогою та обравши ще один спосіб захисту, що суперечить наведеним приписам ГПК України та не є зміною предмета позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

14. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив дотримання судом попередньої інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

16. Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

17. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

18. Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

19. Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

20. Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

21. Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

22. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

23. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина третя вказаної статті ГПК України).

24. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Тобто, зміна предмету позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

25. У вказаних висновках колегія суддів звертається до власних правових позицій, які неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 та ін.

26. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

27. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

28. У вказаних висновках колегія суддів звертається до власних правових позицій, які неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 та ін.

29. Як слідує із установлених обставин справи, СТОВ "Троянда" звернулося до місцевого суду з позовною заявою про визнання протиправними дій ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго" з нарахування заборгованості Позивачу з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37 210, 68 грн. Підставами позову слугують обставини подвійного нарахування Відповідачами обсягів спожитої електричної енергії.

30. Звертаючись же із заявою про зміну предмету позову, СТОВ "Троянда" не змінюючи первісних позовних вимог, доповнило їх новою позовною вимогою про зобов`язання ПрАТ "Харківенергозбут" списати з особового рахунку Позивача суму заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року в сумі 37 210, 68 грн. При цьому підстави позову залишились незмінними.

31. З викладеного слідує, що у спірних правовідносинах в результаті звернення Позивача із заявою про зміну предмету позову підстави позову та правове обґрунтування позовних вимог залишилися незмінними, первісна позовна вимога та нова позовна вимога ґрунтуються на спільних підставах та доказах, нова позовна вимога є похідною відносно первісної та більше того заявлена до ПрАТ "Харківенергозбут", який вже є відповідачем у даній справі за первісними позовними вимогами.

32. Звідси, дійшовши висновку про те, що Позивачем при зверненні до суду із заявою про зміну предмета позову не було порушено приписів ГПК України, апеляційний суд прийняв правильне рішення про скасування ухвали місцевого суду, якою заяву СТОВ "Троянда" було повернуто, як таку, що нормам процесуального закону не відповідає.

33. Доводи касаційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують та суперечать правовим позиціям Верховного Суду, які висвітлені у цій Постанові.

34. Згаданим у касаційній скарзі постановам Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 та від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17 висновки апеляційного суду також не суперечать, адже ці постанови не містять висновків про те, що частиною першою статті 173 ГПК України позивачу надано право об`єднати пов`язані між собою вимоги тільки в самій позовній заяві.

35. Такими чином за результатами перегляду судового рішення у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин апеляційним господарським судом з правильним застосуванням норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови Верховний Суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

38. Пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

39. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарського суду попередньої інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Судові витрати

41. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 922/3960/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.