Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2020 року у справі №640/8409/19
Постанова від 14.03.2024 року у справі №640/8409/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/8409/19

адміністративне провадження № К/9901/13203/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Кравчука В.М., Єзерова А.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року у складі судді Донця В.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Епель О.В. (головуючий), суддів: Степанюка А.Г., Шурка О.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії МО України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок №975);

- скасувати рішення МО України від 23 листопада 2018 року у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги в зв`язку настанням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

- зобов`язати МО України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 31 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, позов задовольнив.

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що норми спеціального законодавства, яким врегульовано питання щодо призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у зв`язку зі встановленням інвалідності, не пов`язують право на отримання такої допомоги з датою звільнення з військової служби та/або строком, що минув після звільнення з військової служби. Крім того, суди зазначили, що позивач набув право на отримання цієї допомоги, як інвалід ІІ групи, яку встановлено 29 травня 2018 року вперше.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Міністр оборони України наказом (по особовому складу) від 5 листопада 2004 року №914 звільнив позивача з військової служби у запас за підпунктом «в» пункту 67 (у зв`язку зі скороченням штатів) «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» з правом носіння військової форми одягу.

3.2 Згідно витягу з наказу Тернопільського обласного військового комісара від 30 листопада 2004 року №211 полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Тернопіль).

3.3 У свідоцтві про хворобу від 2 грудня 2004 року №998 встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку та з проходженням військової служби.

3.4 23 лютого 2007 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку.

3.5 29 травня 2018 року ОСОБА_1 довічно встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку (довідка медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1066623).

3.6 У зв`язку з цим позивач, у порядку, визначеному законодавством, звернувся із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ.

3.7 23 листопада 2018 року за результатами розгляду заяви позивача та поданих ним документів відповідач прийняв рішення, оформлене протоколом засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №117, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що:

1) він звільнений з військової служби до набуття чинності Законом України від 4 квітня 2006 року №3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги;

2) інвалідність позивачу встановлено до 1 січня 2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ;

3) позивачу групу та причину інвалідності змінено понад дворічний термін: 23 лютого 2007 року під час первинного огляду органами МСЕК із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку (довідка МСЕК серії ТЕР №123692 від 23 лютого 2007 року) та 29 травня 2018 року при повторному огляді органами МСЕК із встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії АВ №1066623 від 5 червня 2018 року).

3.8 Уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, МО України звернулося із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не з`ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що оскільки на момент виникнення спірних відносин, строки реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено та чітко регламентовано, то позивач не має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.

5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить із такого.

7. Спірні відносини врегульовані Конституцією України, Законом № 2011-XII, Порядком №975.

8. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

10. Частиною першою статті 3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що він поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби.

11. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

12. Частинами другою та четвертою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ визначено, що у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

13. Згідно з частиною восьмою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

14. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, затверджено Порядок № 975.

15. При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги.

16. Відповідно до пунктів 3, 6 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

17. У пункті 11 Порядку № 975 визначено, що вiйськовослужбовець, вiйськовозобов`язаний та резервiст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разi настання iнвалiдностi чи втрати працездатностi без встановлення йому iнвалiдностi, подає уповноваженому органу такi документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням iнвалiдностi чи часткової втрати працездатностi без встановлення iнвалiдностi; довiдку медико-соцiальної експертної комiсiї про встановлення групи iнвалiдностi або вiдсотка втрати працездатностi iз зазначенням причинного зв`язку iнвалiдностi чи втрати працездатностi.

До заяви додаються копiї: постанови вiдповiдної вiйськово-лiкарської комiсiї щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузiї, травми або калiцтва), захворювання; документа, що свiдчить про причини та обставини поранення (контузiї, травми або калiцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане iз вчиненням особою кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дiй у станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`янiння, або навмисного спричинення собi тiлесного ушкодження; сторiнок паспорта з даними про прiзвище, iм`я та по батьковi i мiсце реєстрацiї; документа, що засвiдчує реєстрацiю фiзичної особи у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв, виданого органом доходiв i зборiв (для фiзичної особи, яка через свої релiгiйнi переконання вiдмовляється вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, офiцiйно повiдомила про це вiдповiдний орган доходiв i зборiв та має вiдмiтку в паспортi громадянина України, - копiю сторiнки паспорта з такою відміткою).

18. Згідно з пунктом 12 Постанови № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

19. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що право особи на отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, виникає з дня встановлення інвалідності, що визначається датою, вказаною в довідці МСЕК.

Водночас, обов`язок щодо забезпечення реалізації зазначеного права покладено на Міністерство оборони України шляхом прийняття відповідного рішення на підставі повної та всебічної перевірки поданих позивачем документів.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач подав заяву та документи для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності, у порядку, визначеному законодавством.

21. Однією з підстав, з яких позивачу відмовлено у призначенні вказаної допомоги, є відсутність у позивача права на допомогу через сплив дворічного терміну після встановлення йому нижчої групи інвалідності (ІІІ група встановлена у 2007 році, а ІІ група у 2018 році). З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

22. Так, Законом № 2011-ХІІ розмежовано виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням вищої групи інвалідності після того, як особі вже було здійснено виплату відповідної допомоги при первинному встановленні нижчої групи інвалідності, та у зв`язку зі встановленням вищої групи інвалідності, коли при первинному встановленні інвалідності (іншої групи) особі не призначалося та не виплачувалося відповідної допомоги.

При цьому, регламентований частиною четвертою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ присічний дворічний строк застосовується лише в разі підвищення або ступеня втрати працездатності, якщо особі раніше вже був встановлений нижчий ступень, або в разі встановлення вищої групи інвалідності, якщо раніше особі було встановлено іншу групу.

В усіх інших випадках, у разі встановлення особі інвалідності, яка надає право на отримання вказаної допомоги, така особа набуває право на її призначення протягом трьох років від дати, вказаної в довідці МСЕК, що прямо передбачено частиною восьмою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ.

23. Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що наведений у цій статті дворічний строк застосовується до правовідносин пов`язаних з отриманням одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми, за умови якщо у зазначений строк особа з інвалідністю (з втратою працездатності), скориставшись своїм правом на отримання допомоги, набула право на отримання відповідної допомоги у більшому розмірі. Тобто обов`язковою умовою для застосування зазначеної норми є отримання особою грошової допомоги і повторне звернення за отриманням доплати. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15 липня, 2 грудня 2020 року (справи №№240/10153/19, 1.380.2019.006957, відповідно).

24. Предметом спору в цій справі є питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи вперше.

25. Суди попередніх інстанцій заначили, що ІІ групу інвалідності позивачу встановлено 29 травня 2018 року і на час розгляду справи у суді він одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов`язків військової служби, не отримував. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

26. Іншою підставою відмови було те, що на момент звільнення позивача з військової служби (30 листопада 2004 року ) не існувало правової норми, яка б надавала йому право на отримання одноразової грошової допомоги, колегія суддів уважає безпідставною, оскільки порядок отримання особою зазначеної допомоги та її розмір регламентуються законодавством, чинним на момент виникнення в неї такого права, тобто в цьому випадку - 29 травня 2018 року.

27. У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій задовольняючи позов не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 139 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: В.М. Кравчук

А.А. Єзеров