Звільняємо працівника за ініціативи роботодавця: які підстави

Звільнення працівника - одна із найнеприємніших подій в трудових відносинах. Це завжди стрес для обох сторін. Особливо, якщо звільнення відбувається не по особистому бажанню працівника чи за обопільною згодою, а за ініціативи роботодавця. В сьогоднішньому матеріалі, спільно з експертами SMARTFIN.UA, розглянемо, які дії працівника можуть стати підставами для його звільнення.

Підстави для звільнення працівника за ініціативи роботодавця

Всі підстави для звільнення працівника за ініціативи роботодавця можна розділити на дві групи:

• які пов'язані з винними діями працівника;

• які не пов'язані з його виною.

Звільнення, яке ініціюється роботодавцем через винні дії працівника, може відбутись через наступні підстави:

1. Найманий працівник систематично ігнорує свої трудові обов'язки або правила внутрішнього трудового розпорядку без поважної причини (п.3 ст. 40 КЗпП). В цьому раз звільнити працівника можна лише за умови, що спочатку до нього були застосовані дисциплінарні заходи. Якщо попереджувальні заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не спрацювали і працівник продовжив ігнорувати обов'язки, застосовується звільнення.

2. Найманий працівник дозволив собі понад тригодинну відсутність на роботі без поважної причини та попередження (п.4 ст. 40 КЗпП). Прогулом вважається:

• безперервна або сумарна тригодинна (або довша) відсутність працівника впродовж одного робочого дня на роботі (на території підприємства);

• відгул без попереднього узгодження з роботодавцем;

• припинення виконання трудових обов'язків до закінчення строку трудового договору.

1. Найманий працівник дозволив собі з'явитися на робочому місці (на території підприємства) в робочий час в нетверезому вигляді, тобто в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння (п.7 ст. 40 КЗпП).

2. Найманий працівник ініціював розкрадання майна роботодавця з метою особистої вигоди або вигоди третіх осіб (п.8 ст. 40 КЗпП). Кількість та вартість викраденого значення не має. Звільнення може відбутися лише у тому випадку, якщо факт розкрадання встановлено вироком суду або постановою компетентного органу про адміністративне стягнення.

3. Найманий працівник допустив одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п.1 ст. 41 КЗпП). Така підстава застосовується по відношенню до топ-менеджменту: найманих керівників підприємств, філіалів, підрозділів, головних бухгалтерів та їх заступників.

4. Працівник, відповідальний за виплату заробітної плати, допустив несвоєчасну її виплату (п.11 ст. 41 КЗпП).

5. Працівник повторно порушив законодавство у сфері ліцензування або неправомірно видавав дозвільні документи (ч.2 ст. 41 КЗпП).

Звільнення, яке ініціюється роботодавцем, але не пов'язане із дисциплінарним проступком працівника

Відповідно до ст. 40 КЗпП, роботодавець (власник або уповноважений ним орган) має наступні підстави для розірвання трудового договору, не пов'язані з винними діями працівника:

1. Через скорочення чисельності або штату персоналу у зв'язку з реорганізацією підприємства, його перепрофілюванням, зміною структури або фінансовою неспроможністю (п.1 ст. 40 КЗпП).

2. Працівник перестав відповідати займаній посаді через недостатню кваліфікацію або погіршення стану здоров'я (п.2 ст. 40 КЗпП).

3. Працівник відсутній на роботі більше чотирьох місяців безперервно внаслідок тривалої хвороби (п.5 ст. 40 КЗпП).

4. Працівник був взятий на місце тимчасово відсутнього працівника, який поновлюється на роботі (п.6 ст. 40 КЗпП).

5. Працівник втратив довіру з боку роботодавця (п.2 ст. 41 КЗпП). Така підстава може бути застосована лише до працівників, які взаємодіють із грошовими коштами, несуть особисту матеріальну відповідальність за цінності підприємства. Важливо зауважити, що буде правомірно звільнити працівника, який вчинив дії, що призвели до втрати довіри, навмисно або через неуважність. Причому ці дії можуть бути не пов'язані з місцем роботи. Але на основі встановлених фактів порушення роботодавець має право зробити висновок про неможливість подальшої взаємодії працівника із грошовими коштами чи матеріальними цінностями.

6. Працівник вчинив аморальний проступок (п.2 ст. 41 КЗпП). Така підстава може застосовуватись лише до працівників, які зайняті у сфері освіти та відповідають за виховні функції. Звільнення можливе через вчинення аморального проступку як в робочий час працівника, так і у вільні години та вихідні в громадському місці або побуті.

7. Працівник підпорядковується близькій особі (п.4 ст. 41 КЗпП), з якою спільно проживає та пов'язаний спільним побутом (чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, онук, онучка тощо) може бути звільнений відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».