Звільнення з військової служби через інвалідність III групи дружини або чоловіка.

Правова основа: стаття 26 Закону про військовий обов'язок

Ключовий нормативний документ — Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу». Пункт 3 частини 12 статті 26 містить вичерпний перелік сімейних обставин, за яких військовослужбовець, призваний під час мобілізації, може бути звільнений зі служби в умовах воєнного стану.

Право на звільнення виникає, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу та документально підтвердив відповідну підставу.

Коли III група інвалідності дає право на звільнення

Загальна III група інвалідності сама по собі не є підставою для звільнення. Закон розмежовує дві окремі ситуації:

Ситуація 1. Інвалідність III групи встановлена внаслідок:

• онкологічного захворювання
• відсутності кінцівки (руки або ноги)
• відсутності кисті руки або стопи ноги
• відсутності одного з парних органів (нирки, легені, ока тощо)

Ситуація 2. Інвалідність III групи встановлена за будь-якою іншою причиною, але у дружини (чоловіка) одночасно діагностовано:

• онкологічне захворювання
• психічний розлад
• церебральний параліч або інші паралітичні синдроми

Таким чином, достатньо відповідності хоча б одній із двох наведених ситуацій. Важливо, що закон не вимагає встановлення інвалідності в певний строк — чинне посвідчення МСЕК або рішення Експертної команди про оцінку функціональних обмежень (ЕКОФО) є достатнім, незалежно від дати його видачі.

Хто має право скористатися цією підставою

На звільнення за цією підставою мають право виключно військовослужбовці, призвані на військову службу в порядку мобілізації, на особливий період або призову осіб з числа резервістів в особливий період. Це важливо: контрактники, які проходять службу за власним бажанням, під дію абзацу 12 не підпадають.

Які документи необхідно підготувати

Для подачі рапорту командиру частини військовослужбовець має зібрати наступний пакет документів:

• Рапорт на ім'я командира військової частини із зазначенням підстави для звільнення (посилання на абз. 12 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону)
• Нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб
• Нотаріально засвідчена копія довідки до акту огляду МСЕК або рішення ЕКОФО про встановлення III групи інвалідності
• Нотаріально засвідчена копія посвідчення особи з інвалідністю
• Медичний документ, що підтверджує конкретне захворювання або причину інвалідності (виписка з лікарні, медична довідка, висновок лікаря): онкологія, відсутність кінцівки / парного органу, психіатричний діагноз, церебральний параліч тощо

Рапорт може бути поданий у паперовій формі безпосередньо командиру або в електронній формі через застосунок «Армія+» — з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Строки розгляду однакові в обох випадках.

Строки розгляду та порядок прийняття рішення

Після подання рапорту командир зобов'язаний розглянути його в установлені строки та прийняти рішення — або видати наказ про звільнення, або надати письмову мотивовану відмову. Саме наказ є юридичним фактом, що припиняє проходження служби. Без нього жоден інший документ не підтверджує звільнення.

Якщо командир ухиляється від розгляду рапорту або не надає письмової відповіді — це є бездіяльністю, яку можна оскаржити.

Якщо відмовили: судова практика та оскарження

Кількість справ про оскарження відмов у звільненні суттєво зросла протягом 2024–2025 років. Суди в більшості випадків визнають відмови протиправними, якщо документи подані належним чином. Серед типових причин відмов:

• Командування самостійно тлумачить, яким документом має бути підтверджений психічний розлад
• Відмова через «недоведеність постійного догляду» — хоча для III групи такий висновок прямо не вимагається
• Посилання на те, що є інші особи, здатні доглядати — але без документального спростування

У разі отримання відмови алгоритм дій такий:

1. Отримати письмову відмову з обґрунтуванням від командира (якщо не видали — вимагати)
2. Подати скаргу вищому командуванню або до Міністерства оборони України
3. Звернутися до окружного адміністративного суду з позовом про визнання відмови протиправною та зобов'язання командира видати наказ про звільнення
4. Паралельно — отримати безоплатну правничу допомогу у місцевому центрі з надання БВПД або звернутися до військового адвоката

Важливий прецедент: рішення Волинського ОАС від 12.05.2025 у справі № 140/723/25 — суд зобов'язав командування звільнити військовослужбовця, якому незаконно відмовили через власне трактування норми про психічний розлад.

Що треба пам'ятати

Право на звільнення існує — але воно не автоматичне. Ключові умови: відповідність одній із двох законодавчих ситуацій, повний і правильно оформлений пакет документів, письмовий рапорт із конкретним посиланням на норму закону. Відмова командування — не вирок: судова практика системно захищає права військовослужбовців, які діяли відповідно до закону.

Автор консультації: адвокат Вадим Графський