Зріз та вивезення дерев з огородженої приватної території має всі ознаки крадіжки, поєднаної з проникненням, – ККС ВС ( справа № 459/2219/20)

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що зріз та вивезення дерев з огородженої приватної території має всі ознаки крадіжки, поєднаної з проникненням.

За обставинами справи на огородженій приватній території незаконно зрізано бензопилою та вивезено вантажним автомобілем 14 дерев, чим завдано потерпілому матеріальний збиток на суму 1776,38 грн, тобто вчинено злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що кваліфікація дій підзахисного за вказаною статтею є помилковою, оскільки зріз дерев бензопилою (з високим рівнем шуму) виключає ознаку таємності (непомітності), притаманну крадіжці. Вважає, що суд хибно відніс дерева до предмета крадіжки, оскільки предметом цього злочину може бути лише рухома річ, якою дерева не є.

ККС ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій і вказав, що таємним є таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Обставин того, що обвинувачений діяв відкрито в аспекті приписів ст. 186 КК України, у цьому провадженні не встановлено. Натомість сам рівень шуму від бензопили не свідчить про те, що обвинувачений усвідомлював, що інші особи сприймають його дії як протиправне викрадення чужого майна.

Також ККС ВС зазначив, що незаконна порубка з корисливою метою дерев і чагарників поза межами лісового фонду України (на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних, садових чи інших земельних ділянках) утворює склад кримінального правопорушення проти власності або самоправства.

Дерева на земельній ділянці є власністю фізичних або юридичних осіб, на відміну від незаконної порубки лісу, вони включені в цивільно-правовий (господарський) обіг і в такий спосіб набули якості майна (товару з міновою вартістю), отже є предметом кримінальних правопорушень проти власності. Відокремлення їх від кореня і викрадення правильно кваліфіковано в цьому провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України.

Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, залишивши в силі рішення судів попередніх інстанцій.

Ознайомитись з постановою ККС ВС від 29 травня 2024 року у справі № 459/2219/20 (провадження № 51-7341км23) можна за посиланням