В які строки потрібно платити зарплату у 2026 році?

Чим відрізняється відрядна форма оплати праці від почасової?

Як дотримуватися розміру МЗП, якщо оклад працівникам встановлений у розмірі, меншому ніж 8 647,00 грн?

Ось 5 правил та 8 прикладів від експерта

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради повідомляє, що у відповідь на реалії війни, економічні та соціальні виклики законодавство зазнало як тактичних змін, так і системних реформ у 2025–початку 2026.

Частина 1. Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”

Стан до змін (було)

До 14 червня 2025 року діяли базові норми Закону від 15.03.2022 №2136-IX, які встановлювали:

  • особливий правовий режим трудових відносин під час воєнного стану;
  • можливість запровадження надзвичайних механізмів (переведення працівників на іншу роботу без згоди за потреби, захист від звільнення у низці випадків тощо).

Зміни, що набули чинності (стало з 14 червня 2025)

На основі Закону України №4412-IX від 01.05.2025 внесено ключові оновлення до Закону про організацію трудових відносин:

1) Захист працівників у зоні активних бойових дій

Працівника не можна звільнити за прогул лише через відсутність, якщо його робоче місце у зоні бойових дій.

Такий час не оплачують і він не зараховується до стажу, що дає право на основну відпустку.

Було: відсутність спеціальних захисних норм.

Стало: чітка заборона звільнення за прогул у зоні бойових дій.

2) Обов’язок підтримувати контакт

Обидві сторони трудового договору (працівник і роботодавець) зобов’язані:

  • бути на зв’язку;
  • повідомляти про зміни контактних даних не пізніше ніж за 10 календарних днів.

Якщо зв’язок втрачено — достатньо надіслати повідомлення на останні відомі контакти.

Було: таких вимог явно не прописано.

Стало: чітка вимога щодо інформаційного обміну.

3) Призупинення дії трудового договору

Запроваджено максимальний строк призупинення — до 90 календарних днів:

  • може ініціюватися за бажанням будь-якої сторони;
  • може продовжуватися за згодою сторін до завершення або скасування воєнного стану;
  • після закінчення строку сторони мають або відновити роботу, або законно припинити договір;
  • роботодавець повинен повідомити працівника за 14 днів до відновлення праці.

Було: відсутні чіткі обмеження за термінами.

Стало: встановлено ліміт і правила комунікації.

Частина 2 — адаптація до сучасних потреб (2025–2026)

Ключові зміни у 2025 році (було — стало)

1) Мінімальна заробітна плата

Закон про Державний бюджет України на 2026 збільшив мінімальну зарплату з 8 000 грн до 8 647 грн з 01.01.2026.

Було: 8 000 грн.

Стало: 8 647 грн (2026).

2) Вирішення питання щодо працевлаштування осіб з інвалідністю

Запроваджено нове регулювання (Закон №4219-IX, діє з 01.01.2026):

замість штрафів — цільовий внесок за недотримання квот;

чіткі вимоги щодо включення працівника до квоти: місце — основне, зарплата ≥ мінімальної, нормальний/адаптований режим роботи;

обов'язкові квартальні звіти про виконання квот.

Було: обов’язкові квоти з адміністративними санкціями.

Стало: система цільових внесків і нові механізми підтримки, з посиленими антидискримінаційними вимогами.

3) Строки для судових позовів

У 2025 році Конституційний Суд визнав неконституційним тримісячний строк для звернення до суду щодо стягнення зарплати та інших виплат, який був встановлений ст. 233 КЗпП.

Було: обмеження 3 місяцями.

Стало: обмеження не відповідає Конституції — строки відновлюються загальними нормами.

4) Перевірки Держпраці під час воєнного стану

З 01.10.2025 Державна служба України з питань праці відновила право проводити позапланові перевірки щодо випадків цькування (мобінгу), причому вони не можуть проводитися одночасно з іншими перевірками.

Перевірки відтепер проводяться з таких питань: додержання вимог Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів.

Частина 3. Системна реформа — Проєкт нового Трудового кодексу України (2026)

  • Новий ТК — системні зміни

Уряд і Мінекономіки активізували роботу над проєктом нового Трудового кодексу, який має замінити чинний КЗпП (1971 р.).

Над створенням документа Мінекономіки працювало понад два роки — у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів.

Кодекс закріплює чіткі ознаки трудових відносин. Документ визначає 8 ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні. Попередні оцінки щодо детінізації ринку праці – 43 млрд грн на рік.

  • Гнучкі трудові договори. Кількість типів трудових договорів збільшується з 6 до 9. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.
  • Цифровізація трудових відносин. Електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах.
  • Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС. Мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме Уряд.
  • Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей. Кодекс фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). А також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.
  • Реформа інспекції праці: впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.
  • Більше можливостей для працевлаштування молоді. Зокрема Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи – учнівський трудовий договір.

Проєкт Трудового Кодексу України ухвалено на засіданні Уряду 07.01.2026/