Закон про ТОВ – Власникам бізнесу

Товариства з обмеженою відповідальністю – найбільш поширена форма ведення малого підприємництва в Україні. Не зважаючи на фундаментальність цього інституту, врегульований він лише фрагментованими положеннями Цивільного та Господарського кодексу та Закону України “Про господарські товариства”, які в 2018-му році вже безнадійно застаріли.
Тож, які зміни відчують на собі власники бізнесу із прийняттям Закону “Про ТОВ і ТДВ”? Команда з корпоративного консалтингу нашого Альянсу провела власний аналіз положень закону.

Виключення учасника.

Закон “Про господарські товариства” містив доволі спірну, однак необхідну норму, яка дозволяла іншим учасникам, при наявності умов, що учасник систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства то він може бути примусово виключений із товариства голосами простої більшості учасників. Відтепер же, яким би “поганим” не був учасник, примусово його не вилучити з учасників товариства.

До речі, невнесення вкладу учасника в той строк, який було встановлено в статуті (може бути хоч 100 років) та його смерть, у випадку, якщо не заявились спадкоємці або вони відмовились від часток, відтепер є чи не єдиними підставами щоб виключити його зі складу учасників.

Виплата дивідендів.

Товариство зможе не платити вам дивіденди.

У випадку, якщо товариство не здійснило розрахунків з учасниками Товариства у зв’язку із припиненням їх участі у Товаристві або майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів чи буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів – про прибуток засновників можна забути. Більш того, статутом може бути передбачено інші підстави обмежити виплати власникам бізнесу.

Внесок засновника.

Вдвічі скорочено термін, який надавався учасникам для внесення свого вкладу, при заснуванні Товариства. Тепер це не один рік, а шість місяців. Водночас, якщо всі засновники приймуть відповідне рішення, то строк для внесення частки може бути продовжено, чого раніше не допускалось.

В учасника товариства виникає можливість не вносити своєї частки узагалі, оскільки строк для внесення вкладу може бути встановлено і у 100 років.

Корпоративний договір.

Законодавче закріплення цього інституту, навряд породить серйозні правові наслідки для сьогоднішньої генерації учасників Товариств, однак, початок покладено. Ми певні, що феномен корпоративного договору допоможе компенсувати положення про неможливість виключення учасника. Оскільки дії учасника можуть бути врегульовані предметом корпоративного договору, шляхом зобов’язання його до вчинення певних дій або утримання від таких дій. Потенційну “шкідливість” учасника можна заблокувати.

Конфіденційно, але не зовсім. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю. Однак, якщо держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство є сторонами договору, то його слід публікувати на веб-сайті органу державної влади чи місцевого самоврядування.

Звернення стягнення на частку учасника.

Раніше виконавець (державний або приватний) визначав обсяг майна, який підлягав виділу на користь стягувача на основі показників балансу ТОВ на дату пред’явлення вимог. Відтепер же, Товариство зобов’язано надавати виконавцю доступ до всіх документів фінансової звітності та інших документів які необхідні для визначення вартості частки боржника, щоб виконавець самостійно визначив розмір частки.

Ще один цікавий момент, породжений недосконалістю законодавчої техніки. З моменту внесення вкладу учасником, майно, що є вкладом – стає власністю Товариства. Враховуючи, що Товариство не відповідає за зобов’язаннями учасника, Закон “Про господарські товариства” встановлював презумпцію того, що звернення стягнення на частку засновника не допускається. Однак, коли іншого майна засновника недостатньо, – може бути звернуто вимоги кредиторів на частку в майні Товариства, що пропорційна частці учасника. Таке формулювання положень закаону вважаємо вірним. Закон “Про ТОВ” перекроїв цю норму, наче і не визнає постулату про те, що частка засновника є власністю Товариства, вперто називаючи її “часткою учасника”. Законодавець ототожнив поняття “майно учасника” та “майно Товариства”.

Бізнес у спадок.

Раніше спадкоємці володіли переважним правом на вступ до учасників Товариства, проте лише після того, коли це питання буде вирішено на Загальних зборах учасників.Новий Закон передбачає відсутність надання згоди будь-яким органом Товариства на прямий перехід частки у власність спадкоємця.

Однак, в Статуті дозволено встановлювати власний механізм спадкування частки, аж до неможливості спадкування часток учасників взагалі.

N-C та N-D регламенти.

Закон передбачає положення про нерозголошення інформації для посадових осіб підприємства (Non-disclosure) та неконкуренцію (Non-compete). Директор не зможе без згоди учасників Товариства провадити незалежну господарську діяльність ані як ФОП, ані як учасник іншого товариства, ані як керівник такого товариства у тій же сфері діяльності що й підприємство. Періоду пост-неконкуренції в 10 чи хоча б 5 років не встановлено.

Санкцій за порушення N-C положень не встановлено, окрім звільнення посадової особи без вихідної допомоги, як того вимагає КЗПП.Вважаємо, що фінансові санкції буде доцільно прописувати у контрактах про нерозголошення інформації і неконкуренцію.

Цікаво, що посадові особи зобов’язані подати Товариству повний перелік своїх афілійованих осіб у момент призначення на посаду. Це повинно уберегти Товариство від конфлікту інтересів і неконтрольованих угод із зацікавленістю.

Мінор – 10% голосів.

Раніше, щоб скликати позачергові загальні збори, учасник повинен володіти часткою понад 20%. Новий Закон передбачає, що навіть міноритарій з часткою у 10% може скликати загальні збори учасників. Більш того, такий учасник має повноваження ініціювати повну аудиторську перевірку підприємства одним лише своїм волевиявленням.

Процедура проведення Загальних зборів v.2.0 (beta).

• підписати протокол загальних зборів може будь-який учасник, а не лише Голова і секретар зборів як раніше (наявність секретаря зборів узагалі скасовано);
• участь в загальних зборах по Skype;
• презумпція проведення зборів учасників за місцезнаходженням Товариства;
• законодавчо встановлено обов’язкові нові мінімуми голосів для прийняття рішень: проста більшість, три чверті, одноголосно (залежить від рішення за яке голосують учасники);
• заочне голосування через нотаріально посвідчену заяву з відповідями до питань порядку денного;
• з деяких питань можна приймати рішення шляхом опитування без класичного скликання зборів узагалі;

З’явилась можливість зафіксувати співвідношення часток між учасниками, що дозволить запобігти агресивному розмиттю часток окремих засновників, в тому числі і через неконтрольоване збільшення статутного капіталу конкретним учасником з метою перетворити іншого в міноритарія. В цьому контексті слід зазначити, що відтепер кількість учасників ТОВ необмежена (раніше було установлено законодавчий ліміт у 100 учасників).

Фінальну редакцію Закону “Про Товариства з обмеженою відповідальністю” не могли узгодити більше року через приватні бізнес-інтереси членів більшості політичних фракцій. Юристи альянсу з корпоративної практики вважають прийняту редакцію суперечливою, з правової точки зору, однак – компромісною з точки зору прогресивних законодавчих змін.

Як зазвичай це буває, кілька років правок та внесення змін зроблять свою справу і доведуть до ладу досліджений закон.

Автор консультації: /4105/">ЮА “Правосвідомість”™