Як відтепер можна виїхати з дитиною за кордон

28.08.2018 року набрав чинності Закон № 2475-VIII від 03.07.2018, яким внесено зміни до Сімейного кодексу України, та інших законів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання.

Торкнулись зміни в тому числі підстав та порядку виїзду з дитиною за межі України.

Тож яким чином відтепер можна виїхати з дитиною за межі України?

Матері/батьку з яким проживає дитина, якщо той з батьків, що проживає окремо, належно виконує свої батьківські обов’язки

Той із батьків, з яким проживає дитина самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця.

Мета з якою дозволено самостійно вивозити дитину за межі України:

• лікування;
• навчання;
• участь дитини в дитячих змаганнях;
• участь дитини в фестивалях;
• участь дитини в наукових виставках;
• участь дитини в учнівських олімпіадах та конкурсах;
• участь дитини в екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах;
• оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.

Факт проживання дитини з одним із батьків підтверджується рішенням суду, яким визначено місце проживання дитини або висновком органів опіки та піклування.

Якщо матері/батьку, з ким проживає дитина, відомо місце проживання іншого з батьків, така/такий матір/батько зобов’язані повідомити його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У повідомлення має бути зазначено:

• мета виїзду;
• державу прямування;
• відповідний часовий проміжок перебування у державі прямування.

Однак, слід мати на увазі, що дозвіл на самостійне прийняття рішення про виїзд дитини за кордон не розповсюджується на того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Матері/батьку з яким проживає дитина, якщо той з батьків,

що проживає окремо, має заборгованість зі сплати аліментів

Мета, порядок та підстави виїзду з дитиною за кордон ті ж самі, що і в попередньому випадку, за виключенням наступного:

• строк для виїзду з дитиною за межі України може становити більше одного місяця;
• не потрібно повідомляти того з батьків, хто проживає окремо про тимчасовий виїзд дитини за межі України;
• необхідно мати довідку про заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці ( три місяці - якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини або дитини яка хворіє на тяжкі захворювання) та яка видається органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем.

Матері/батьку, який проживає окремо

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, має право виїхати з дитиною за кордон з метою, зазначеною у попередніх розділах, у разі наявності нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон того з батьків, з ким проживає дитина.

Для отримання такої згоди, той із батьків, хто проживає окремо звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням такої згоди.

У разі ненадання нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Така заява буде розглядатися судом у порядку спрощеного позовного провадження.

Як отримати висновок органу опіки та піклування,

яким підтверджується місце проживання дитини.

Для отримання висновку органу опіки та піклування щодо підтвердження місця проживання з одним із батьків, той з батьків, з ким проживає дитина повинен подати до служби у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

• заяву;
• копію паспорта заявника;
• копію паспорта дитини (у разі наявності);
• довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання);
• довідку про реєстрацію місця проживання дитини;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності);
• підтвердження про відправлення рекомендованого листа тому з батьків, хто проживає окремо (у разі наявності);
• копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю та дитини, яка хворіє на тяжкі захворювання).

Служба у справах дітей вчиняє наступні дії:

• розглядає зазначені документи;
• відвідує дитину за місцем її проживання;
• проводить бесіду з тим із батьків, хто проживає окремо від дитини (у разі можливості її проведення), або бесіду з дитиною, яка досягла 14 років;
• готує висновок про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;
• готує проект рішення/розпорядження районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади про затвердження висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України або про відмову у затвердженні такого висновку.

Підставами для відмови у затвердженні висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України є:

• неподання заявником вищевказаних документів;
• наявність рішення суду, в якому визначено місце проживання дитини з іншим із батьків або відкриття провадження у справі щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідне рішення/розпорядження має бути прийнято уповноваженим на те органом протягом семи робочих днів з дня подання заяви.

Служба у справах дітей в день прийняття рішення/розпорядження інформує про нього:

• заявника - засобами телефонного зв’язку;
• того з батьків, хто проживає окремо від дитини (у разі коли місце його проживання відоме) - шляхом надсилання йому копії рішення/розпорядження рекомендованим листом.

У разі коли протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення/розпорядження його не оскаржено, воно набирає законної сили і його копія, завірена в установленому порядку, видається заявнику для пред’явлення під час перетинання державного кордону України.

Строк дії рішення/розпорядження – один рік з дня набрання ним законної сили.

Автор консультації: Адвокат Тетеря Ігор Анатолійович