Як самостійно підготувати позовну заяву

Усім відомо, що кожен має робити свою справу, і тільки в такому разі результат буде найкращим. Сантехніку має лагодити сантехнік, лікувати – лікар, а вирішувати юридичні питання – юрист.

Однак, бувають випадки, коли з тих чи інших причин, особа не може передати вирішення своєї проблеми професіоналу, а сама проблема є достатньо нескладною для того, щоб особа вирішила її самостійно. Наприклад, дуже часто громадяни лікують легку застуду шляхом самолікування, не звертаючись до лікаря.

Так буває і в юридичній сфері життя – проблема є досить легкою, щоб людина спромоглася вирішити її, не звертаючись до юриста.

Однак, навіть в таких випадках необізнаній в юридичних тонкощах особі потрібно витратити немало часу: прочитати велику кількість матеріалу в інтернеті, порадитись зі знайомими, поспілкуватись на інтернет-форумах тощо, щоб розібратися в зовсім нескладній ситуації.

Тож у даній статті хочу полегшити пошуки інформації пересічного громадянина щодо питання: як самостійно підготувати позовну заяву до суду?

Наголошую на тому, що самостійно братися за написання та подання позовної заяви до суду слід тільки у тому випадку, якщо впевнені, що ваша справа насправді проста та типова (хоча далеко не кожен пересічний громадянин може належним чином оцінити складність його справи). В протилежному випадку можна ще сильніше ускладнити юридичну проблему (як і при самолікуванні застуди, яка може бути іншим захворюванням, що має схожі з застудою симптоми) і в подальшому витратити вже більше грошей та нервів на її вирішення за допомогою адвоката.

Як має виглядати позовна заява та які її обов’язкові реквізити

Всі ми в своєму житті неодноразово писали різного роду заяви. Наприклад, заяву про прийняття на роботу, про звільнення з роботи тощо. Позовна заява – це та ж сама заява, тільки, яка містить позов – тобто вимогу до суду захистити ваші права. Крім того, на відміну від простої заяви, позовна заява має встановлену процесуальним законом структуру обов’язкових реквізитів.

Перш, ніж готувати позовну заяву, треба визначитися, до якого суду з нею звертатись.

Позовні заяви у цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових справах подаються до загального місцевого суду, як правило, за зареєстрованим місцем проживання/місцезнаходженням відповідача; в адміністративних справах – до місцевого адміністративного суду, як правило, за місцем проживання/місцезнаходженням фізичної/юридичної особи позивача/відповідача; у господарських справах – як правило, за місцезнаходженням/місцем проживання відповідача (винятки з вказаних правил слід дивитись у відповідному кодексі).

Отже, згідно з процесуальними кодексами (у разі наявності особливостей позовної заяви у тій чи іншій формі судочинства, про це буде окремо зазначатись) та загальних правил діловодства позовна заява складається наступним чином:

• угорі праворуч зазначається найменування суду, до якого подається заява;
• далі нижче зазначається повне найменування/ПІБ сторін та інших учасників справи (в тому числі представника, яким подається позовна заява (у адміністративному судочинстві – обов’язково)), їх місцезнаходження/місце проживання/перебування, поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи/реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (у випадку якщо не відомі, про це варто зазначати);
• далі вказується ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (якщо позов немайнового характеру – бажано про це зазначити);
• далі, як правило, по центру вказується назва документу (Позовна заява) та коротко зазначається про що позов (приклад: про стягнення аліментів; про визнання права власності тощо);
• далі у довільній формі викладаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначаються докази, що підтверджують вказані обставини (бажано викладати обставини та вказувати на докази послідовно, максимально зрозуміло для суду, виділяючи найголовніше, на що позивач хоче звернути увагу суду, жирним шрифтом. При цьому, бажано утриматись від викладення інформації, яка для суду не матиме жодного значення при вирішенні справи;
• у випадку стягнення чи оспорення грошових сум, зазначається обґрунтований розрахунок таких сум;
• зазначаються докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, у разі наявності таких;
• бажано процитувати пункти (частини) статей закону, якими ви керуєтеся, обґрунтовуючи свої вимоги, а також корисним буде послатись на судову практику, що підтверджує правильність обраної правової позиції;
• зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору (простіше кажучи, надсилання претензій відповідачу), якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
• вказуються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• викладається підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
• у довільній формі вказується попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (непотрібно для позовної заяви, яка подається до адміністративного суду);
• для адміністративних позовів: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – викладається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – вказуються відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
• якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
• у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві зазначаються підстави такого звернення;
• додатково можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору;
• далі, після слова «прошу», чітко викладається зміст позовних вимог щодо захисту прав або інтересів позивача у спосіб (способи) передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи), який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
• далі наводиться перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви. У випадку, якщо подаються копії (які повинні бути належним чином засвідчені позивачем, якщо у позивача знаходяться оригінали таких документів), вказується про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
• завершальним реквізитом позовної заяви є підпис та ПІБ особи, що підписує позовну заяву.

Які документи обов’язково мають бути додані до позовної заяви

До позовної заяви додаються наступні документи:

• копії позовної заяви та копії всіх документів (крім визначених законом випадків), що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (у господарському процесі – позивач, а в адміністративному процесі – позивач-суб’єкт владних повноважень, повинні самі направити листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, та додати до позовної заяви докази такого направлення (чек та опис вкладення у лист));
• документи (відповідний чек/квитанцію/платіжне доручення), що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
• якщо це необхідно – клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про поновлення строку на звернення до суду (у адміністративному процесі) тощо;
• всі наявні в позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
• до позовної заяви, підписаної представником позивача – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача;
• у окремих випадках, визначених законом – інші, чітко визначені документи.

У випадку недотримання обов’язкових вимог, що ставляться законом до подання позовної заяви, суддя протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви (якщо помилка пов’язана зі сплатою судового збору – точну суму, яку необхідно сплатити/доплатити), спосіб і строк їх усунення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виправить відповідні недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду, якщо ні – заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Слід зазначити, що в адміністративному процесі позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В інших же формах судочинства, у разі небажання звертатись до адвоката за правничою допомогою, необхідно буде розраховувати тільки на свої сили.

Автор консультації: Тетеря Ігор Анатолійович