Як повернути майно вилучене при обшуку? Досвід адвокатів BSB-Partners. (Печерський районний суд м. Києва від 19 грудня 2016р. у справі № 757/49170/16-к)

Фабула судового акту: Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Реальність цього питання полягає в тому, що під час проведення обшуку слідчими органами досить легко вилучається майно фізичних та юридичних осіб. Яке досить часто не має відношення до розслідуємої кримінальної справи. Таким майном може бути комп’ютерна техніка, мобільні телефони, особисті блокноти, електронні накопичувачі та інше. Потім власникам важко повернути своє майно, навіть з урахуванням процесуальних помилок і порушень слідчими органіами. Але можливо. Потрібно довести слідству або суду необґрунтованість вилучення майна або наявність помилок слідства.

Адвокатами Новіковим Ярославом, Гелла Сергієм та партнерами вдалося повернути майно юридичної особи, вилученої під час проведення обшуку у рамках кримінального провадження, яким була комп’ютерна техніка. Після вилучення майно воно не було повернено власнику. Хоча, за ч.5 ст.171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Підставою для задоволення скарги адвоката стало наступне.

Слідчий, у відповідності до ст.173 КПК України, не звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки не надав інформації стосовно використання саме вилученої техніки під час незаконної діяльності товариства.

Вказане майно є тимчасово вилученим майном, оскільки його перелік було вказано в ухвалі слідчого судді, який надав дозвіл на проведення обшуку.

Згідно до ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, в т.ч., за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна. Однак, в порушені п.2 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно не було повернуто власнику.

Слідчим не повідомлено про те, чи визнана комп’ютерна техніка речовим доказом, чи проведена комп’ютерна технічна експертиза, та чи взагалі вона призначалась. Слідчим, також, не надано протокол огляду комп’ютерної техніки й інші документи, які б свідчили використання майна під час незаконної діяльності.

На неодноразові звернення власника до слідства про повернення майна слідчі не реагували. Відповідно до ст. 41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом правильно, на мій погляд, взято до уваги, що за ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та застосування належної правової процедури.

Таким чином, вимоги адвоката в частині повернення вилученого під час обшуку майна, на яке не накладено арешт, у відповідності до вимог ч.5 ст.171 КПК України, та яке не визнано речовим доказом, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні по справі № 757/49170/16-к (посилання на реєстр судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63728196 ), як таке, що не має статусу у кримінальному провадженні.

А відтак, адвокатами об’єднання надано можливість юридичній особі відновити свою призупинену господарську діяльність.

22 січня 2017 року адвокат Новіков Ярослав

Аналізуйте судовий акт: ДТП: Незважаючи на небажання слідчий може бути зобов’язаний судом на отримання тимчасового доступу та вилучення речових доказів, та на залучення ним їх до матеріалів провадження (Московський районний суд м. Харкова у справі № 643/3272/14-к)

Заборонено вилучати сервери, комп’ютери, термінали зв’язку при наданні судом дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні (Апеляційний суд Донецької області від 27 липня 2016р. у справі 265/3196/16-к)

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49170/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю адвокатів Гелли С.В., Новікова Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва скаргу адвоката Новікова Ярослава Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ Україна» на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Новіков Я.А. в інтересах ТОВ «НБ Україна» звернувся до Печерського районного суду міста Києва та просив поновити строк на звернення зі скаргою до суду та зобов,язати уповноважену особу слідчої групи ГСУ НП України повернути ТОВ «НУ Україна» тимчасово вилучене майно, а саме: моноблок «Impression Studio AL 2311» серійний номер 643209 бірка номер 13 в корпусі чорного кольору; ноутбук «Lenovo" в корпусі чорного кольору з акумуляторною батареєю та зарядним пристроєм, серійний номер 10499275, бірка номер 40; с серверний блок «Asus" табличка номер 11; моноблок в корпусі чорного кольору «Dell», Service tay HNLG BQI, інвентарний номер 18. Заявник посилався на таке: 20 вересня 2016 року в ТОВ «НБ Україна» було проведено обшук, в ході якого була вилучена комп,ютерна техніка. В ухвалі суду не було вказано, на підставі чого було зроблено висновок про те, що вказане Товариство є фіктивним. Товариство здійснює купівлю-продаж зернової продукції, здійснює взаємовідносини з покупцями та замовниками реального сектору економіки. Під час допиту свідка - комерційного директора ОСОБА_3 слідчим було повідомлено, що всі слідчі дії з вказаними комп,ютерами завершено, речовими доказами вони не визнані, клопотання про їх арешт до суду не подавалось. 20 вересня 2016 року Товариство звернулася до слідчого з клопотанням про повернення майна, однак майно не повернуто. У відповідності до ст. 176 КПК України тимчасово вилученням майна є фактичне позбавлення особи прав власника. У даному випадку неповернення слідчим майна є триваючим правопорушенням. Згідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Враховуючи вказані строки, останнім днем для подачі скарги на бездіяльність слідчого щодо неповернення майна Товариства є 01 жовтня 2016 року, що є вихідним днем. Відповідно до ч.7 ст.115 КПК України, якщо закінчення строку, який обчислюється діями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строкау вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення с троків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. У судовому засіданні адвокати підтримали вимоги скарги.

Слідчий до судового засідання на неодноразові виклики не з,явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень або будь-яких матеріалів на спростування доводів, викладених у скарзі, не надав. У відповідності до ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розгляд справи за його відсутності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до скарги, заслухавши пояснення адвокатів, прийшов до наступного: 20 вересня 2016 року в ТОВ «НБ Україна» було проведено обшук, під час якого були вилучено комп,ютерну техніку, а саме: моноблок «Impression Studio AL 2311» серійний номер 643209 в корпусі чорного кольору; ноутбук «Lenovo" в корпусі чорного кольору з акумуляторною батареєю та зарядним пристроєм, серійний номер 10499275; с серверний блок «Asus"; моноблок в корпусі чорного кольору «Dell», Service tay HNLG BQI, інвентарний номер 18. З ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було надано дозвіл на вилучення комп,ютерної техніки електронних носії інформації /жорстких дисків, флеш-накопичувачів, оптичних дисків, серверів, засобі зв,язку/.

Вказане майно є тимчасово вилученим майном, оскільки перелік його та зазначене Товариство вказано в ухвалі слідчого суддя про дозвіл на проведення обшуку із зазначенням використання комп,ютерної техніки під час незаконної діяльності. Слідчий у відповідності до ст. 173 КПК України не звертався до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки не надав інформації стосовно використання саме вилученої комп,ютерної техніки під час незаконної діяльності Товариства. Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України чітко встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру свої вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України вищевказане тимчасово вилучене майно до цих пір не повернуто його власнику - заявнику у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 236 КПК України, обшук, на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.

Частиною 7 ст. 236 КПК України встановлено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

На неодноразові звернення до слідчих у цьому кримінальному провадженні щодо повернення належного заявникові майна, яке було вилучено у ході проведених обшуку слідчий не реагує. Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності та що таке право є непорушним. Згідно з ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді, у разі відмови у задоволення клопотання прокурора про арешт цього майна. Як вбачається з матеріалів справи, слідчий не звертався до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасове вилучене майно. Вказане майно фактично являється тимчасово вилученим майном, оскільки воно чітко зазначено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі номер 75745081/16-к.

Таким чином, вимоги заявника в частині повернення вилученого під час обшуку майна, на які не накладено арешт у відповідності до вимог ч.5 ст.171 КПК України та які не визнані речовими доказами, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні як такі, що не мають статусу у кримінальному провадженні. Слідчим не повідомлено про те, чи визнані вказана комп,ютерна техніка речовими доказами, чи проведена ком,ютерно-технічна експертиза та чи взагалі вона признавалась. У відповідності до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку зазначено, що надано дозвіл на вилучення комп,ютерної техніки тощо, яка використовувалась під час незаконної діяльності. Слідчим також не надано протокол огляду комп,ютерної техніки, інші документи, які б підтверджували вищезазначене. Але у зв,язку з тим, що ТОВ «НБ Україна» є діючим та інформація щодо клієнтської бази, що позбавило Товариство здійснювати господарську діяльність, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити вимоги скарги частково та надати заявникові копію інформації, яка зберігалась на комп,ютерній техніці, вилученої у заявника під час проведення обшуку 20 вересня 2016 року.

На підставі ст.ст. 169, 171, 236, 303, 304, 306, 307 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Новікова Ярослава Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ Україна» на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити частково.

Зобов,язати уповноважену особу слідчої групи ГСУ НП України повернути ТОВ «НУ Україна» тимчасово вилучене майно, а саме: моноблок «Impression Studio AL 2311» серійний номер 643209 бірка номер 13 в корпусі чорного кольору; ноутбук «Lenovo" в корпусі чорного кольору з акумуляторною батареєю та зарядним пристроєм, серійний номер 10499275, бірка номер 40; с серверний блок «Asus" табличка номер 11; моноблок в корпусі чорного кольору «Dell», Service tay HNLG BQI, інвентарний номер 18. У разі визнання вказаної комп,ютерної техніки речовими доказами або знаходження її в експертній установі /при наявності постави про призначення комп,ютерно-технічної експертизи та супровідного листа з відміткою експертного закладу/ надати ТОВ «НУ Україна» копію інформації, яка зберігалась на комп,ютерній техніці, вилученої у заявника під час проведення обшуку 20 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя