Стаття 447 КПК: Перегляд виправдувального вироку або інших судових рішень з метою погіршення становища засудженого допускається не пізніше одного року з дня постановлення такого рішення (ВСУ від 19 січня 2017р. у справі №5-310кс(15)16 )

Фабула судового акту: Перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи або інших судових рішень з метою погіршення становища засудженого з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення.

Враховуйте також ухвалу ВССУ від 12 травня 2016р. у цій справі: Оперативна закупка наркотичних засобів може проводитись лише у разі внесення відомостей про злочин до ЄРДР при наявності доручення на це слідчого (ВССУ від 12 травня 2016р. у справі № 553/1018/15-к)

Читайте статтю: Оперативна закупка наркотичних засобів без внесення відомостей до ЄРДР

Аналізуйте судовий акт: Апеляційний суд скасовуючи вирок суду першої інстанції повинен давати оцінку та переоцінку доказам вдаючись до їх безпосереднього дослідження, в тому числі із заслуховуванням показів свідків ( ВСУ від 21 січня 2016р. у справі №5-249кс15)

Особа, яка засуджена до штрафу і добровільно його не сплатила, звільняється від сплати штрафу, якщо держава протягом двох років цей штраф не стягнула і це не вважається ухиленням від відбування покарання згідно ст. 389 КК України (Постанова ВСУ)

Спростувати доводи скарги та обґрунтувати рішення повинен апеляційний суд залишаючи її без задоволення або справа про отримання слідчим неправомірної вигоди (ВССУ від 21 липня 2016р.)

Як повернути майно вилучене при обшуку? Досвід адвокатів BSB-Partners. (Печерський районний суд м. Києва від 19 грудня 2016р. у справі № 757/49170/16-к)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Київ

Судова палата у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2016 року щодо ОСОБА_1,

у с т а н о в и л а:

Ленінський районний суд м. Полтави вироком від 12 серпня 2015 року засудив ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого 3 лютого 2014 року Ленінським районним судом м. Полтави за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі – КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, який сплачено 3 лютого 2014 року, за частиною другою статті 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією ½ частини майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 1204 гривні 8 копійок судових витрат за проведення судових експертиз.

Вирішено питання про речові докази.

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим та засудив за те, що він, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК, 10 січня 2015 року приблизно о 10 годині на подвір’ї будинку ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно збув ОСОБА_3 за 100 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 3,568 грама.

6 лютого 2015 року приблизно о 10 годині біля будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 повторно незаконно збув ОСОБА_4 за 120 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 0,63 грама.

Апеляційний суд Полтавської області ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ від 3 листопада 2015 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасував, а кримінальне провадження закрив на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). Апеляційний суд зазначив, що достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у суді не встановлено і вичерпані можливостей їх отримати.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах від 12 травня 2016 року рішення суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.

У заяві прокурор порушує питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2016 року щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 445 КПК у зв’язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.

На думку заявника, має місце неоднакове застосування норми, яка міститься в статтях 2, 9 КПК (гіпотеза), статтях 86, 87 та 99 (диспозиція), пункті 3 частини першої статті 284, статтях 412, 438 КПК (санкція).

Зазначає, що оперативна закупка як вид оперативно-розшукових заходів може проводитися до внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), а отримані за її результатами матеріали можуть визнаватися допустимими та належними доказами за умови їх одержання відповідно до вимог чинного законодавства.

Просить скасувати зазначені рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підтвердження неоднакового правозастосування до заяви додано ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2016 року щодо Корецького І.Є. та Ушакова Є.О.

У запереченні на заяву прокурора адвокат ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість наведених у заяві доводів, просить залишити її без задоволення.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України (далі – Суд) заслухала суддю-доповідача, доводи прокурора про часткове підтримання заяви, який хоча й указав на закінчення строку для перегляду судових рішень з метою погіршення становища засудженого, однак просив надати правовий висновок з порушеного у заяві питання, дослідила матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та матеріали, додані до заяви, обговорила доводи заяви й дійшла висновку про таке.

У рішенні щодо ОСОБА_1 касаційний суд, перевіряючи рішення апеляційного суду про визнання недопустимими доказів, отриманих під час проведення оперативних закупок, дійшов висновку, що оперативна закупка наркотичних засобів може проводитись лише у разі внесення відомостей про злочин до ЄРДР, за постановою прокурора, слідчим чи оперативним працівником лише при наявності відповідного доручення на це слідчого.

У рішенні ж, доданому до заяви на підтвердження неоднакового правозастосування, касаційний суд підтвердив правильність висновків апеляційного суду про визнання допустимими доказів, отриманих у ході проведення першої контрольованої закупки наркотичних засобів у засуджених 29 вересня 2014 року, яка проводилась у рамках оперативно-розшукової справи до внесення відомостей до ЄРДР.

Із наведених правових позицій суду касаційної інстанції та змісту заяви прокурора убачається, що має місце неоднакове застосування норми, яка регулює питання визнання даних, отриманих у ході оперативної закупки наркотичного засобу, проведеної в межах оперативно-розшукової справи до внесення відомостей до ЄРДР, належними і допустимими доказами у кримінальному провадженні.

Водночас, частиною четвертою статті 447 КПК встановлено, що перегляд Верховним Судом України виправдувального вироку, ухвали про закриття справи або інших судових рішень з метою погіршення становища засудженого з підстав, передбачених пунктами 1–3 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення.

Щодо застосування зазначеної норми Суд неодноразово висловлював свою правову позицію, яка полягає у наявності процесуальної заборони перегляду таких рішень поза межами річного строку з дня їх постановлення (постанови від 18 жовтня 2012 року в справі № 5-18кс 12, від 18 жовтня 2012 року в справі 5-23кс 12, від 1 листопада 2012 року в справі 5-20кс 12, від 29 листопада 2012 року в справі 5-24кс 12, від 16 травня 2013 року в справі 5-16кс 13, від 6 червня 2013 року в справі 5-19кс 13, від 1 жовтня 2015 року в справі 5-151кс 15 та від 3 листопада 2016 року в справі 5-68кс (15) 16).

У заяві прокурор ініціює фактично перегляд рішення суду апеляційної інстанції і ухвали за результатами її касаційного перегляду з метою погіршення становища ОСОБА_1, щодо якого ухвалою апеляційного суду скасовано вирок місцевого суду та кримінальне провадження закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК.

Зазначене рішення апеляційного суду постановлено 3 листопада 2015 року, тобто минув один рік, протягом якого закон дозволяє перегляд з метою погіршення становища ОСОБА_1.

Наведені обставини є процесуальною перешкодою для перегляду судових рішень за заявою прокурора, а тому дають підстави для відмови у задоволенні його заяви.

Суд також звертає увагу на те, що, відповідно до статей 454 та 456 КПК, висловлення правового висновку про те, як саме повинна застосовуватися норма права, є можливим при відмові у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права застосована правильно.

У зв’язку з тим, що відмова у задоволенні заяви прокурора пов’язана із наявністю процесуальної заборони перегляду судових рішень щодо ОСОБА_1, передбаченої частиною четвертою статті 447 КПК, а не із зазначеними підставами, Суд не вбачає законної процедури висловлення відповідного правового висновку.

Керуючись частиною четвертою статті 447, статтями 453, 454, 456 Кримінального процесуального кодексу України, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2016 щодо ОСОБА_1.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий Г.В. Канигіна