Якщо держреєстрація права власності порушує право власності позивача, то має місце спір про цивільне право (ВС/ВП № 911/488/18 від 02.10.2018)

Фабула судового акту: У даній справі міська рада звернулась до господарського суду із позовом до районної ради про визнання незаконними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначені земельні ділянки є власністю територіальної громади міста в особі міськради як єдиного органу, який має право представляти інтереси територіальної громади міста, та вибули із власності позивача поза його волею, відображеною належним чином, та у спосіб, що суперечить чинному законодавству.

Так згідно відомостей, які містяться у інформдовідках з Державного реєстру речових прав власником цих земельних ділянок замість позивача значиться інший орган місцевого самоврядування (інша юридична особа) – районна рада.

При цьому реєстрація права власності за райрадою проведена на підставі рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби міськрайонного управління юстиції, чию діяльність з надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб підприємців припинено.

Таким чином має місце спір про цивільне право на вказані вище земельні ділянки з відповідачем як з особою, яка неправомірно набула право власності на майно позивача, і його право підлягає захисту.

Ухвалою господарського суду з яким погодився і апеляційний суд відмовлено у відкритті провадження у зв’язку із тим, що вимоги про визнання незаконними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно та скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно (без майнової вимоги щодо майна) відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Такі висновки судів стали підставою для касаційного оскарження названих рішень ініціатором якого виступила міськрада як позивач.

В свою чергу Велика Палата Верховного Суду визначила предметну юрисдикцію цього спору як таку, що є юрисдикцією адміністративного суду та при прийнятті цього рішення керувалась наступним.

З аналізу норм ст. 4 КАС України випливає, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Якщо ж саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.

До того ж навіть у випадку, коли суб'єкт державної реєстрації прав не допустив порушень законодавства при проведенні державної реєстрації права, це не є перешкодою для розгляду спору за цивільним позовом, задоволення якого є підставою для вчинення реєстраційних дій.

Аналізуйте судовий акт: Велика палата ВС: Спір, який стосується притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є публічно-правовим (Велика палата ВС, справа № 804/11334/15, 29 серпня 2018 року)

Спори про визнання незаконною та скасування реєстрації місця проживання є приватно-правовими та відносяться до цивільної юрисдикції (ВС/ВП № 337/2535/17 від 16.05.2018)

Відмова у приватизації житла відноситься до приватно-правових спорів та відноситься до цивільної юрисдикції, скільки СВР у даному випадку реалізує свої повноваження власника державного житлового фонду (ВС/ВП № 200/18858/16-ц від 20.06.2018)

Дії або бездіяльність Держказначейства під час виконання судових рішень мають оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства (ВП ВС, справа № 916/1227/1 , 20.06.18)

Спори щодо державної реєстрації права власності, які випливають із іпотечних відносин є спорами про право та мають розглядатись по правилам ЦПК (ВС/ВП № 686/22036/15-ц від 15.05.2018)

Спори щодо оскарження дій виконавців в частині стягнення виконавчого збору відносяться до адміністративної юрисдикції (ВС/ВП № 921/16/14-г/15 від 06.06.2018)

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/488/18

Провадження № 12-207гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.

судді - доповідача Рогач Л. І.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П.,

учасники справи:

представники позивача та відповідача - не з'явилися

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської міської ради Київської області (далі - Васильківська міськрада, позивач) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 травня 2018 року (судді Калатай Н. Ф., Пашкіна С. А., Дикунська С. Я.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 19 березня 2018 року (суддя Христенко О. О.) у справі за позовом Васильківської міськради до Васильківської районної ради Київської області (далі - Васильківська райрада, відповідач) про визнання незаконними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і

ВСТАНОВИЛА:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2018 року Васильківська міськрада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Васильківської райради та просила: визнати незаконними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 2 жовтня 2014 року № 16211835 та № 16214312 й скасувати записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 2 жовтня 2014 року за індексними номерами 16211835 та 16214312 щодо реєстрації прав власності на земельні ділянки за адресами: м. Васильків, вул. Партизанської Комуни, 46 та вул. Декабристів, 87 відповідно за відповідачем.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначені земельні ділянки є власністю територіальної громади міста Василькова в особі Васильківської міськради як єдиного органу, який має право представляти інтереси територіальної громади м. Василькова, та вибули із власності позивача поза його волею, відображеною належним чином, та у спосіб, що суперечить чинному законодавству.

1.3. Так, у інформаційній довідці 102918212 про земельну ділянку за кадастровим номером 3210700000:14:001:0013 та у відомостях про земельну ділянку за кадастровим номером 3210700000:04:019:0030 власником цих земельних ділянок замість позивача значиться інший орган місцевого самоврядування (інша юридична особа) - відповідач (Васильківська райрада).

1.4. Васильківська райрада є органом місцевого самоврядування, що представляє виключно спільні інтереси територіальних громад сіл та селищ Васильківського району; вона не наділена повноваженнями представляти інтереси територіальної громади м. Василькова, не може бути власником земельних ділянок, які розташовані у межах іншої адміністративно-територіальної одиниці та на яких знаходиться нерухоме майно сфери охорони здоров'я, що є власністю територіальної громади міста Василькова.

1.5. Відомості про відповідача як власника спірних земельних ділянок зазначені на підставі рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції, чию діяльність з надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб підприємців припинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року № 261-р «Про припинення надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців деякими органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції» (далі - Розпорядження).

1.6. Позивач вважає, що в нього виник спір про цивільне право на вказані вище земельні ділянки з відповідачем як з особою, яка неправомірно набула право власності на майно позивача, і його право підлягає захисту в обраний ним спосіб, передбачений частиною першою статті 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 19 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 травня 2018 року, Васильківській міськраді відмовлено у відкритті провадження у справі за пунктом 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з тих підстав, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, позаяк вимоги про визнання незаконними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно та скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно (без майнової вимоги щодо майна) відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

2.2. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з наведених вище підстав, також виходив із того, що вимоги щодо визнання незаконними рішень та скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно відносяться до юрисдикції адміністративних судів, якщо вони не є похідними від вимоги щодо такого майна. При цьому суди зазначили, що у позовній заяві не міститься жодних вимог щодо спірного майна.

2.3. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позов подано не до особи, яка приймала оскаржувані рішення, а той факт, що Розпорядженням припинено надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, утвореними Міністерством юстиції органами державної реєстрації, зокрема і Васильківським міськрайонним управлінням юстиції, не свідчить про те, що Васильківське міськрайонне управління юстиції на дату прийняття спірних рішень вказаних повноважень не мало, а позивач не навів правових обґрунтувань того, що в спорі про визнання незаконними рішень, прийнятих державним реєстратором прав на нерухоме майно, відповідачем має виступати особа, за якою цими рішеннями зареєстроване право власності на спірне майно - Васильківська райрада.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 26 травня 2018 року Васильківська міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 травня 2018 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 19 березня 2018 року.

3.2. Позивач стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, оскільки суди неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи, не врахували, що цей спір є спором про право, який виник між позивачем та відповідачем, і позивач у цьому спорі обрав спосіб захисту від порушення його прав на земельні ділянки, який, на його думку, є ефективним.

3.3. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір про захист права територіальної громади міста Василькова на земельні ділянки комунальної форми власності від порушень у зв'язку з реєстрацією цих земельних ділянок за відповідачем є спором, пов'язаним із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

3.4. Також у касаційній скарзі Васильківська міськрада посилається на правові висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 396/2550/17) та у постанові Верховного Суду України від 24 січня 2017 року (справа № 815/6165/14). Зокрема, Велика Палата Верховного Суду 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17 виклала правовий висновок про те, що у випадку, коли оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю, то цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм права висловлено Верховним Судом України у постанові від 24 січня 2017 року у справі №815/6165/14.

3.5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 911/488/18 за касаційною скаргою Васильківської міськради та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

3.6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2018 року справу № 911/488/18 разом із касаційною скаргою Васильківської міськради передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України, згідно із якою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

3.7. Ухвалою від 20 серпня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до розгляду та призначила її розгляд на 2 жовтня 2016 року о 16 год.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 2 жовтня 2014 року № 16211835 державний реєстратор прав на нерухоме майно Марченко В. Г. реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 87, за Васильківською районною радою, відкривши розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

4.2. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 16214312 від 2 жовтня 2014 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Марченко В. Г. реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Паризької Комуни, 46, за Васильківською районною радою, відкривши розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

4.3. На підставі вказаних рішень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні записи.

5. Мотиви, якими керується Велика Палата Верховного Суду, та застосоване нею законодавство

5.1. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

5.2. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.3. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦивільнимкодексомУкраїни Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

5.4. За змістом частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України).

5.5. Також за змістом пункту 10 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди не розглядають справи у спорах про оскарження актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій.

5.6. Як уже зазначалося вище, господарські суди попередніх інстанцій відмовили у відкритті провадження у цій справі, дійшовши висновку, що спір належить до юрисдикції адміністративних судів як спір з органом владних повноважень про визнання незаконними рішень цього органу та скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно, вчинених таким органом у межах здійснення ним публічно-владних управлінських функцій, а вимоги про визнання незаконними рішень та скасування записів заявлені не до особи, яка приймала оспорюваані рішення та не є похідними від вимоги щодо такого майна.

5.7. Разом із тим, спір у цій справі не відповідає ознакам та характеристикам публічно-правового спору з огляду на таке.

5.8. Суб'єктом владних повноважень згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

5.9. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

5.10. Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб'єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

5.11. Таким чином, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

5.12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5.13. Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних (частина перша статті 12 Закону № 1952-IV).

5.14. Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

5.15. Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.

5.16. До того ж навіть у випадку, коли суб'єкт державної реєстрації прав не допустив порушень законодавства при проведенні державної реєстрації права, це не є перешкодою для розгляду спору за цивільним позовом, задоволення якого є підставою для вчинення реєстраційних дій.

5.17. У силу статей 3, 169 та 172 ЦК України органи місцевого самоврядування є органами, через які територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки як учасники цивільних відносин.

5.18. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законодавством України про місцеве самоврядування власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в своїй самоврядній діяльності не є підпорядкованими іншим органам місцевого самоврядування.

5.19. Справи у спорах між органами місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких органи місцевого самоврядування є учасниками цивільних відносин та реалізують повноваження власника майна, не мають ознак публічно-правового спору та належать до юрисдикції господарських судів.

5.20. З предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного (на його думку) права власності на вказані ним земельні ділянки до відповідача як особи, за якою зареєстровано право власності на ті ж самі земельні ділянки, тобто, спір, який виник із майнових відносин приватноправового характеру, та існування якого не залежить від додержання вимог законодавства при здійсненні запису про реєстрацію права суб'єктом державної реєстрації прав.

5.21. Вирішення заявлених у позові вимог не залежить від наслідків розгляду будь-яких інших позовних вимог, відтак, висновки судів попередніх інстанцій про їх похідний характер є помилковими.

5.22. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір про право власності на земельні ділянки між двома суб'єктами цивільних відносин, що не перебувають між собою у відносинах влади та підпорядкування, належить до юрисдикції адміністративних судів та необґрунтовано відмовили у відкритті провадження у цій справі в порядку господарського судочинства з цих мотивів.

5.23. Визначивши відповідачем у справі особу, яка є стороною спору про цивільне право, позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права, який, відповідно до наданого ним обґрунтування, вважає належним та ефективним у межах наявного спору саме з відповідачем; відповідні доводи та обґрунтування підлягають перевірці господарським судром.

5.24. З огляду на вищевикладене Велика Палата Верховного Суду погодилася з доводами касаційної скарги про порушення судами приписів статті 20 ГПК України щодо правил суб'єктної та предметної юрисдикції.

6. Висновки за наслідками розгляду справи

6.1. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

6.2. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга Васильківської міськради підлягає задоволенню, а прийняті у справі судові рішення - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

7. Щодо судового збору

7.1. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи для розгляду до господарського суду першої інстанції, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відповідно до приписів статті 129 ГПК України буде розподілено за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись статтями 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Васильківської міської ради Київської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 травня 2018 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 19 березня 2018 року у справі № 911/488/18 скасувати.

Справу № 911/488/18 направити до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді