ГПК не встановлений перелік обставин для відновлення пропущеного строку на оскарження; у кожному випадку суд приймає рішення на власний розсуд (ВС/КГС у справі № 32/177 від 26 січня 2018р.)

Фабула судового акту: Новий Касаційний господарський суд підтвердив право суду на власний розсуд приймати рішення за клопотанням учасника справи щодо поновлення процесуального строку. Тобто, ГПК не визначає переліку обставин, на підставі яких суд має право беззастережно відновлювати пропущений строк, або аналогічного переліку, коли не має права. У такому питанні і проявляється влада суду: в одному випадку суд має право відмовити у відновленні строку через день після його спливу, в іншому – може відновити строк навіть через декілька років. Хоча слід додати, що ВС/КГС підкреслює, що висновок суду щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку повинен бути МОТИВОВАНИМ. А це важливо, оскільки немотивований або недостатньо мотивований висновок може бути скасований судом вищої інстанції знову ж таки з формальних міркувань.

Такий підхід практикувався і попереднім ВСУ.

У справі, що розглядається, підставами для відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (біля двох місяців) відповідач називав неотримання цієї ухвали поштою (повного тексту) та звільнення юриста і відсутність іншого у сезон відпусток. Ці підстави були визнані судом апеляційної інстанції неповажними, а саме апеляційна скарга залишена була без розгляду. Суд касаційної інстанції погодився з таким рішенням. Хоча, наприклад, з постанови ВГСУ у справі № 914/726/17 від 25.10.2017р. ми знаємо, що суд повинен надсилати копії судових актів у справі навіть участникам, які були присутні під час оголошення цих актів в засіданні.

Для обґрунтування суд касаційної інстанції серед іншого послався на ЕСПЛ. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналізуйте судовий акт: Порушення судом апеляційної інстанції строків надання (направлення) власного судового акту учаснику справи є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження цього акту (ВСУ у справі № 6-3102цс16 від 8 лютого 2017р.)

Поновлення судом процесуального строку на оскарження рішення БЕЗ наведення причини та скасування цього рішення, є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (ВСУ від 16 серпня 2017р. у справі № 6-577цс17)

ЕСПЛ: Поновлення судом строку оскарження без обгрунтованої підстави є протиправним, порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд (ЕСПЛ, ст. 6 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод)

На сторону процесу законодавством НЕ покладено обов'язок здійснювати моніторинг щодо існування судових проваджень, у яких він виступає учасником судового процесу (№ 911/4241/15 від 10.10.2017)

Опис вкладення в цінний лист без фінансового чеку або іншого документу, що підтверджує надання поштових послуг, НЕ є підставою для повернення апеляційної скарги згідно п.2., ч. 1, ст. 97 ГПК України (ВГСУ у справі № 904/5747/16 від 30. 11.16)

Згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини НЕ можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.(№ 927/788/16 від 22.02.2017)

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Київ справа № 32/177

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Краснова Є.В.,

суддів: Кушніра І.В., Берднік І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017

за позовом приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного територіального галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 134 524,32грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Фірма Октан" про стягнення плати за користування цистерною в сумі 132 165, 60 грн. за Договором від 08.05.2010 за № 48 та плати за користування залізничною колією в сумі 2 358, 72 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з відповідача - ТОВ "Фірма Октан" на користь позивача - ПАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" плату за користування цистерною в сумі 132 165,60 грн., плату за користування залізничною під'їзною колією в сумі 2 358, 72 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 690, 49 грн.

12.12.2011 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

11.01.2013 Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м.Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 вищевказана постанова визнана недійсною та зобов'язано Солом'янський ВДВС м.Києва винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу суду, якою надати можливість ТОВ "Фірма Октан" у встановлений чинним законодавством строк добровільно виконати постанову.

17.09.2013 на виконання ухвали суду від 03.04.2013 державним виконавцем Солом'янського ВДВС м.Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 була визнана недійсною. Боржник погасив борг на суму 400, 26 грн.

03.12.2015 державним виконавцем Солом'янського ВДВС м.Києва після розгляду повторної заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою від 20.05.2016 Господарського суду міста Києва визнано недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2015 та визнано дії державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 12.12.2012 незаконними. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2016, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

28.03.2017 стягувачем отримано від виконавчого органу Повідомлення про повернення виконавчого документу без стягнення та оригінал наказу.

31.03.2017 позивач звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 (суддя Підченко Ю.О.) заяву Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпрвське МППЗТ" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання задоволено, поновлено пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 до виконання. Ухвала мотивована тим, що на час розгляду заяви постанова від 14.11.2012 Київського апеляційного господарського суду у даній справі не виконана, а згідно з положеннями ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; в діях стягувача відсутнє навмисне зволікання виконання наказу, як про те зазначав відповідач.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ТОВ "Фірма Октан" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. В апеляційній скарзі також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 (Мальченко А.О., Дикунської С.Я., Жук Г.А.) у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто без розгляду. Ухвала мотивована тим, що скаржником не надано доказів неможливості вчасного подання апеляційної скарги, а наведені у клопотанні обставини носять суб'єктивний характер.

ТОВ "Фірма Октан" у касаційній скарзі просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для подальшого розгляду. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм процесуального законодавства, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а також позбавлення відповідача права на апеляційне оскарження, передбачене ст.129 Конституції України.

ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" у відзиві просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та зазначає про обгрунтованість висновків суду щодо відсутності підстав для відновлення пропущеного процесуального строку. Позивач також звертає увагу на те, що він є підприємством, яке згідно Постанови КМУ від 04.03.2015 за № 83включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а відповідач завдяки зловживанням своїми процесуальними правами з 2012 року ухиляється від виконання рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України (в редакції станом на час розгляду справи) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.1 ст.97 ГПК України (в редакції на час розгляду справи) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції прийнята 09.06.2017 в присутності двох представників відповідача, останнім днем для подачі апеляційної скарги є дата 14.06.2017.

Статтею 87 ГПК України (у відповідній редакції) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Скаржник звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про видачу копії ухвали лише 29.08.2017, а апеляційну скаргу до Господарського суду міста Києва направив 04.09.2017, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, тобто із значним пропуском п'ятиденного строку, наданого на її оскарження ч.1 ст.93 ГПК України (у відповідній редакції).

Згідно з ч.1 ст.53 ГПК України (у відповідній редакції) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст.53 ГПК України (у відповідній редакції) поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку було мотивоване тим, що ухвала суду від 09.06.2017 на поштову адресу ТОВ "Фірма Октан" не направлялась, а тому, 29.08.2017, не дочекавшись свого примірника ухвали засобами поштового зв'язку, враховуючи відпускний період, відповідач звернувся до суду із клопотанням про видачу копії ухвали.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність підстав для відновлення процесуального строку, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

В касаційній скарзі скаржник посилається на наступні доводи:

- його штатний юрист звільнився, інший представник підприємства, який був присутній у судовому засіданні 09.06.2017, не є штатним юристом, інші працівники не могли отримати копію ухвали у зв'язку з відпускним сезоном, а оскаржити судове рішення в апеляційному порядку можна лише після отримання його повного тексту. Колегія суддів зазначає, що наведені обставини не є поважними та такими, що об'єктивно унеможливлювали звернення відповідача з апеляційною скаргою у визначений процесуальним кодексом строк;

- порушення його права на апеляційне оскарження, передбачене ст.129 Конституції України.

Колегія суддів зазначає про помилковість цих висновків, з огляду на наступне.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, а також те, що апеляційним господарським судом було встановлено не доведення скаржником наявності поважних причин пропуску строку, встановленого для подання апеляційної скарги, Верховний суд вважає ухвалу від 11.09.2017 такою, що прийнята у відповідності із нормами діючого на час її прийняття процесуального законодавства.

Оскільки підстав для скасування ухвали апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 315 317 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.09. 2017 у справі № 32/177 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.Краснов

Судді І.Кушнір

І.Берднік