Громадські організації без створення юридичної особи не є суб’єктами сплати судового збору (ВС/КАС № 804/927/17 від 18.06.2018)

Фабула судового акту: У даній справі громадська організація, яка не є юридичною особою звернулась до суду із позовною заявою в інтересах свого члена.

Ухвалою місцевого суду позов повернуто позивачу оскільки заяву подано до суду особою, яка не має права на звернення до суду у зв'язку з відсутністю у неї адміністративно-процесуальної дієздатності. На думку суду громадські організації, які утворені без статусу юридичної особи, взагалі не можуть бути учасником цивільно-правових відносин та набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства, оскільки таке право закріплено виключно за громадськими організаціями, що мають статус юридичної особи.

Таке рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Проте апеляційну скаргу було залишено без руху як таку, що у порушення норм ст. 87 КАС України не сплачену судовим збором.

Переглядаючи справу КАС прийшов до таких висновків.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Водночас у статті 5 вказаного Закону наведено виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Аналіз вказаних норм Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ані юридичними, ані фізичними особами.

Відповідно, такі організації не зазначені і у статті 5 Закону України «Про судовий збір» як суб'єкти, які звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають пільг по сплаті судового збору для неприбуткових громадських організацій без статусу юридичної особи та не виключають їх з переліку платників судового збору, є помилковими та безпідставними.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КГС: Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви (ВС/КГС № 909/1013/17 від 23.05.2018)

ВГСУ: Громадська організація може захищати в суді права як своїх членів, так й інших осіб лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає таке її право (ВГСУ, № 911/826/17, 15.11.18)

ВС/КГС: Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов’язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність (ВС/ВГС від 17 травня 2018р. у справі № 904/9117/17)

ВС/ВП: Позивачі у справах про захист їхніх прав звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не лише в суді першої інстанції, а і на наступних стадіях цивільного процессу (ВС/ВП, № 761/24881/16-ц,21.03.18)

ВССУ: Цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення

Суд/КЦС: За подання апеляційної скарги на ухвалу суду щодо оскарження дій держвиконавця судовий збір НЕ сплачується (№ 565/256/15-ц від 18.01.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2018 року

Київ

справа №804/927/17

адміністративне провадження №К/9901/29600/18

№ К/9901/29602/18

№К/9901/29601/18

№К/9901/29598/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї організації ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя - Божко Л.А.), ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (суддя - Божко Л.А.), ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року (суддя - Іванов С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (суддя - Іванов С.М.) у справі

за позовом Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї організації ОСОБА_3 до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року позовну заяву Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_3 до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернуто позивачеві.

2. В обґрунтування даної ухвали суд першої інстанції зазначив, що заяву подано до суду особою, яка не має права на звернення до суду у зв'язку з відсутністю у неї адміністративно-процесуальної дієздатності. Суд дійшов висновку, що громадські організації, які утворені без статусу юридичної особи, взагалі не можуть бути учасником цивільно-правових відносин та набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства, оскільки таке право закріплено виключно за громадськими організаціями, що мають статус юридичної особи.

3. Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Громадська організація звернулась до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зі скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу Громадської організації " Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року залишено без руху. Суд апеляційної інстанції вказав, що апеляційна скарга Громадської організації подана без додержання вимог, встановлених ст.187 КАС України, а саме до неї не долучено документу про сплату судового збору.

5. У зв'язку з не усуненням недоліків, виявлених судом, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року зазначену апеляційну скаргу позивача на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року повернуто апелянту.

6. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року.

7. 11 липня 2017 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу, якою апеляційну скаргу Громадської Організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_3 - задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В іншій частині апеляційної скарги відмовлено.

8. 04 серпня 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідною ухвалою позовну заяву Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр», діючої в інтересах члена громадської організації ОСОБА_3, до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, залишив без руху з приводу несплати позивачем судового збору.

9. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у задоволенні заяв позивача про продовження строку для усунення недоліків відмовлено та повернуто позивачу його позовну заяву до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

10. 07 вересня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою відмовив в задоволенні клопотання Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору та з цих підстав залишив апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі №804/927/17 без руху.

11. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року в задоволенні клопотання Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі №804/927/17 залишено без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. 03 квітня 2017 року Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_3 (далі - скаржник, Громадська організація) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року.

13. 09 червня 2017 року Громадською організацією до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року.

14. 15 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Громадської організації на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року.

15. 28 вересня 2017 року Громадська організація звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.

16. В касаційних скаргах скаржник, посилаючись на невідповідність постановлених апеляційним судом ухвал вимогам чинного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини, просить скасувати зазначені процесуальні документи, а справу направити до суду апеляційної інстанції.

17. В обґрунтування поданих касаційних скарг Громадська організація вказує на те, що мотиви, з яких її не допущено до правосуддя, є надуманими і не ґрунтуються на положеннях закону. На думку скаржника, за змістом статей 2, 4 Закону України «Про судовий збір» серед осіб (суб'єктів), які мають сплачувати судовий збір, не має таких, як неприбуткові громадські організації без статусу юридичної особи.

18. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року касаційні скарги Громадської організації прийнято до провадження та призначено зазначену адміністративну справу до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

19. Частина 6 статті 187 КАС України: до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

20. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI): цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

21. Частина 1 статті 1 Закону №3674-VI: судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

22. Частина 1 статті 2 Закону №3674-VI: платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

23. Частина 1 статті 4 Закону №3674-VI: судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

24. Підпункти 1, 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

25. Частина 1 статті 5 Закону №3674-VI: від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

25.1. 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

25.2. 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

25.3. 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення;

25.4. 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

25.5. 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

25.6. 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

25.7. 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

25.8. 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

25.9. 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

25.10. 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

25.11. 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

25.12. 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

25.13. 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

25.14. 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

25.15. 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

25.16. 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

25.17. 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

25.18. 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;

25.19. 18) Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України;

25.20. 19) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення;

25.21. 20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

29. Суд зазначає, що аналіз норм Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ані юридичними, ані фізичними особами.

30. Відповідно, такі організації не зазначені і у статті 5 Закону України «Про судовий збір» як суб'єкти, які звільнені від сплати судового збору.

31. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають пільг по сплаті судового збору для неприбуткових громадських організацій без статусу юридичної особи та не виключають їх з переліку платників судового збору, є помилковими та безпідставними.

32. Враховуючи зазначене, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про те, що громадська організація, яка здійснює діяльність без створення юридичної особи, повинна додавати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

33. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України (в чинній редакції) Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. За приписами ч. 4 цієї статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

36. Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвал Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, від 17 травня 2017 року, від 07 вересня 2017 року та від 12 вересня 2017 року з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

37. Керуючись статтями 341, 345, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

38. Касаційні скарги Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах її членів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.

39. Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, від 17 травня 2017 року, від 07 вересня 2017 року та від 12 вересня 2017 року у цій справі - скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

40. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Судді