Військове та мобілізаційне право: повістки, ВЛК, відстрочки та кордон

ОСНОВНА ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

1.1. Хто і кому може вручити повістку

З набранням чинності Законом № 3633-IX правила вручення повісток суттєво змінились. Відтепер повістку має право вручати уповноважений представник ТЦК та СП (Територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Поліція не вручає повістки самостійно — але за зверненням керівника ТЦК може здійснювати адміністративне затримання осіб, які отримали повістку, але не з'явились.

Форми вручення повістки:

• Особисто — представник ТЦК передає повістку під підпис. Перевірка документів проводиться з фото- та відеофіксацією. За вимогою отримувача представник ТЦК зобов'язаний пред'явити службове посвідчення, назвати ПІБ та посаду.
• Поштою — рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Допускається з 18 липня 2024 року (після спливу 60-денного строку оновлення облікових даних).
• Через «Резерв+» — електронний кабінет є добровільним, тому електронні повістки законом не передбачені. Проте електронний кабінет може використовуватись для направлень на медогляд.

Коли повістка вважається врученою?

Повістка вважається врученою після особистого отримання та підпису особою. Відмова від підпису фіксується відповідним актом і не скасовує юридичної сили повістки — особа вважається повідомленою.

1.2. Які бувають повістки?

Відповідно до законодавства існує кілька видів повісток:

1. Для уточнення облікових даних — мета: оновлення відомостей про стан здоров'я, склад сім'ї, місце роботи. Не є направленням для мобілізації.
2. Для проходження ВЛК — направлення на медичний огляд із метою визначення придатності.
3. Для відправки на службу — вручається після визнання придатним і фактично є призовом.

1.3. Проходження ВЛК

Військово-лікарська комісія (ВЛК) визначає ступінь придатності особи до військової служби. Порядок проведення огляду регулюється Наказом МОУ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (зі змінами, затвердженими Наказом МОУ № 262 від 27.04.2024).

Після реформи 2024 року існують такі висновки ВЛК:

• Придатний до військової служби
• Придатний до військової служби з незначними обмеженнями
• Тимчасово непридатний (на термін 6–12 місяців, з наступним переоглядом)
• Непридатний до військової служби в мирний час, придатний в особливий період
• Непридатний до військової служби (з виключенням з військового обліку)

Статус «обмежено придатний» скасовано Законом № 3633-IX. Особи, які мали такий статус, зобов'язані були пройти повторний огляд ВЛК до 5 червня 2025 року.

1.4. Оскарження рішень ВЛК

Рішення ВЛК не є остаточним. Законодавство передбачає два шляхи оскарження: досудовий та судовий.

Підстави для оскарження:

• Поверхневий або неповний медичний огляд (відсутні результати обов'язкових досліджень — рентген, аналізи, ЕКГ та ін.).
• Ігнорування наданих медичних документів — висновків профільних лікарів, виписок з медзакладів.
• Встановлення невірного ступеня придатності, що суперечить документально підтвердженим діагнозам.
• Мобілізація без проведення медичного огляду взагалі — грубе порушення закону.

Досудовий порядок оскарження:

Регулюється абзацом 3 п. 2.12 Наказу МОУ № 402 та роз'ясненнями Мін'юсту від 26.05.2025. Принцип інстанційності:

1. Постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП оскаржуються до ВЛК обласного ТЦК та СП або ВЛК м. Києва.
2. Постанови обласних ВЛК оскаржуються до штатних ВЛК (Центральна ВЛК, ВЛК регіону).
3. Постанови ВЛК регіонів оскаржуються до Центральної ВЛК (ЦВЛК) або в судовому порядку.
4. Постанови ЦВЛК оскаржуються виключно в судовому порядку.

Для подання скарги у досудовому порядку необхідно підготувати: заяву про перегляд постанови з обґрунтуванням незгоди; копії медичних документів; копію оскаржуваного висновку ВЛК та інші підтверджуючі документи.

Судовий порядок оскарження:

Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління.

Суд уповноважений перевіряти законність рішення ВЛК, дотримання встановленої процедури огляду та може зобов'язати провести повторний медичний огляд або дообстеження.

Відстрочка від мобілізації — це тимчасове звільнення військовозобов'язаного від призову на підставах, визначених законодавством. Вона не є повним звільненням від військового обов'язку. Особи, що отримали відстрочку, залишаються на військовому обліку.

Перелік осіб, що не підлягають призову під час мобілізації, визначений статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (№ 3543-XII, у ред. від 11.03.2026). Документи для підтвердження підстав — у Додатку 5 до Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560.

2.1. Відстрочка за станом здоров'я

Регулюється ст. 23 Закону № 3543-XII, Наказом МОУ № 402, Наказом МОУ № 262 від 27.04.2024.

Підстави:

• Особа визнана тимчасово непридатною до військової служби за висновком ВЛК — на термін від 6 до 12 місяців.
• Особа визнана в установленому порядку особою з інвалідністю будь-якої групи.
• Особа має підтверджене тяжке захворювання, що унеможливлює проходження служби (перелік — за Наказом МОУ № 402).

Відстрочка через стан здоров'я близьких:

• Особа, яка має дружину/чоловіка з інвалідністю I або II групи. З 2025 року підтверджується витягом з рішення ЕКОПФ (експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування).
• Особа, яка має одного з батьків або одного з батьків дружини/чоловіка з інвалідністю I або II групи — за умови відсутності інших зобов'язаних утримувачів.
• Опікуни недієздатних осіб, визнаних судом такими.
• Особи, зайняті постійним доглядом за близькими, що потребують стаціонарного або постійного домашнього догляду (за висновком ЛКК).

2.2. Відстрочка за сімейними обставинами

Регулюється абз. 5–18 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Категорії осіб:

• Чоловіки/жінки, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років — за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.
• Особи, які самостійно виховують дитину до 18 років (одинокі батьки або батьки, чий другий з подружжя проходить військову службу).
• Особи, в яких дитина має інвалідність або тяжке захворювання (ДЦП, онкологія, орфанні хвороби, діабет I типу тощо) — але інвалідність не встановлена; підтверджується висновком ЛКК.
• Особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю I або II групи.
• Батьки, чия дитина потребує трансплантації органа або паліативної допомоги (документ ЛКК закладу ОЗ).
• З липня 2025 року: відстрочка надається, якщо дитина віком до 3 років перебуває під офіційною опікою військовозобов'язаного.
• Особи, чиї близькі родичі (брати, сестри — в тому числі неповнорідні з вересня 2024 р.) загинули або зникли безвісти під час захисту держави.

2.3. Відстрочка у зв'язку з навчанням

Регулюється абз. 3–4 ст. 23 Закону № 3543-XII; ч. 2 ст. 10 Закону «Про освіту».

Хто має право:

• Студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, що навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий (послідовність за ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту»).
• Студенти закладів професійно-технічної освіти (ПТУ, коледжі) — за денною або дуальною формою; з 2025 р. діють вікові обмеження для деяких категорій.
• Аспіранти та докторанти — за денною або дуальною формою на бюджеті.
• Особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Обмеження:

Документи для оформлення відстрочки на навчання:

• Довідка про здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). З 2025 р. можна подати в електронній формі через «Дію» або «Резерв+».
• Для інтернів: довідка ЗВО про зарахування на інтернатуру + довідка закладу охорони здоров'я про зайняття посади лікаря-інтерна.

З 2025 р. студентам більше не потрібно щоквартально підтверджувати статус у ТЦК. Продовження відстрочок відбувається автоматично для тих, чиї підстави підтверджуються держреєстрами (Постанова КМУ № 1558).

2.4. Педагогічні та наукові працівники

• Наукові та науково-педагогічні працівники ЗВО, фахових передвищих закладів, наукових установ з науковим ступенем — за умови роботи за основним місцем не менш як на 0,75 ставки.
• Педагогічні працівники закладів фахової передвищої, професійної та загальної середньої освіти — на тих же умовах.
• З квітня 2025 р. (Закон від 04.04.2025): вихователі додаткових груп та сесійних гуртків позашкільних закладів, що працювали за основним місцем станом на 01.01.2025, також отримали право на відстрочку.

З 24 лютого 2022 року для чоловіків призовного віку введено обмеження на виїзд за кордон. Основний нормативний документ — Постанова КМУ № 57 «Правила перетинання державного кордону громадянами України», яка неодноразово доповнювалась у 2024–2025 роках.

3.1. Загальні правила для чоловіків 18–60 років

Усі чоловіки призовного віку зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу представника ДПСУ, поліціянта або представника ТЦК у прикордонній смузі та на пунктах пропуску. Норму встановлено Законом № 3633-IX.

3.2. Нові правила для чоловіків 18–22 років (з серпня 2025 р.)

У серпні 2025 року Уряд переглянув Правила перетинання кордону. Відтепер чоловіки 18–22 років включно можуть виїжджати за кордон без спеціальних підстав.

Документи для виїзду чоловіків 18–22 років:

• Закордонний паспорт громадянина України.
• Військово-обліковий документ (у тому числі в електронній формі — за вимогою прикордонників).

3.3. Підстави для виїзду чоловіків 23–60 років

Перелік підстав визначений Постановою КМУ № 57 та ст. 23 Закону № 3543-XII:

Слід зазначити, що перелік чиновників, яким дозволено службовий виїзд, розміщений на сайті Уряду та оновлюється. Постанова КМУ № 244 від 04.03.2025 розширила перелік осіб, які можуть виїжджати.

3.4. Правила для жінок

Жінки без статусу військовозобов'язаної перетинають кордон без обмежень, пов'язаних із мобілізаційним законодавством. Обмеження стосуються лише жінок, які мають відповідні військово-облікові спеціальності і перебувають на військовому обліку як військовозобов'язані.

Постановка на військовий облік жінок є добровільною або обов'язковою — залежно від наявності військово-облікової спеціальності (ВОС). Жінки з ВОС медичних, фармацевтичних та інших спеціальностей перебувають на обліку і на них поширюються відповідні обмеження.

3.5. Зняття та постановка на військовий облік при перетині кордону

Громадяни, зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів після повернення стати на облік у ТЦК та СП за місцем проживання.

Особи, виключені з військового обліку (за висновком ВЛК про повну непридатність), можуть перетинати кордон без обмежень — вони більше не є військовозобов'язаними.

Система мобілізаційного права в Україні є складною і змінюваною. Лише за 2024–2026 роки до ключових законів вносились зміни близько десяти разів. Людина без правового супроводу легко може не знати про своє право на відстрочку, пропустити строки оскарження рішення ВЛК або виїхати за кордон із недостатнім пакетом документів.

Знання актуальних норм — це не ухилення від обов'язку. Це реалізація законних прав. Закон передбачає механізми захисту, і вони працюють: відстрочки оформляються та оскаржуються, рішення ВЛК скасовуються судами, порядок вручення повісток порушується і встановлюється в судовому порядку.

Автор консультації: адвокат Вадим Графський