Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів, ні з внесенням змін до установчих документів. Достатньо подачі заяви про вихід з товариства. (Справа № 904/5047/16 від 13.12.16 р.)

Фабула судового акту: Особа (учасник Товариства) звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав",зокрема, про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників зазначеного Товариства про його виключення зі складу учасників Товариства .

Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, моментом виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю є дата отримання товариством його заяви про вихід - 24 грудня 2015 року, а відтак, прийняті з його виходом спірні рішення та усі наступні дії щодо внесення відповідних записів до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є правомірними.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 листопада рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, за яким визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що моментом виходу учасника з товариства є дата спливу передбаченого ст. 148 ЦК України трьохмісячного строку з дати повідомлення учасником товариства про свій вихід. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що на час проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" - 23 лютого 2016 року, зазначений строк не сплинув, а особа була учасником товариства та мала право на реалізацію усіх правомочностей учасника господарського товариства, встановлених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст.ст. 88, 167 ГК України.

За результатами розгляду касаційної скарги ВГСУ 13 грудня 2016 року скасував рішення ареляційного суду, а рішення місцевого господарського суду залишив без змін. При цьому суд касаційної інстанції зазначив наступне.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Аналогічний правовий висновок щодо визначення моменту виходу учасника з ТОВ, викладено в Постанові Верховного Суду України від 14 березня 2011 року у справі № 3-12гс11.

Аналізуйте судовий акт: Спори про визнання недійсним рішення загальних зборів, які порушують права осіб, які НЕ є учасниками товариства не розглядаються за правилами господарського судочинства –п 4, ч.1, ст. 12 ГПК України (ВСУ від 1 лютого 2017р., № 3-1299гс16)

Якщо акціонера не повідомлено у передбачений статутом спосіб про проведення загальних зборів, їх рішення визнаються недійсними навіть при присутності 90% голосів та одноголосному голосуванні (ВГСУ від 7 грудня 2016р. у справі № 927/577/16)

Спір між учасниками товариства (фізичними та юридичними особами) щодо часток у статутному капіталі вирішується за правилами господарського судочинства (ВСУ від 14 вересня 2016 р. у справі № 6-457цс16)

Для визнання зборів дійсними не треба доводити факт отримання учасником товариства повідомлення про проведення зборів, а достатньо лише направити таке повідомлення цінним листом з описом вкладення (ВСУ у справі №3-928гс15 від 21 жовтня 2015р.)

Спадкоємець частки у статутному капіталі має право на участь в управлінні господарським товариством після рішення загальних зборів про його вступ до господарського товариства. (Господарський суд Львівської області, колегіальний розляд)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 904/5047/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Малетича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

02 листопада 2016 року

у справі № 904/5047/16

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав"

про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування запису державного реєстру

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав"

до ОСОБА_4

про визнання відсутнім права учасника

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_5

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" про:

1) визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", оформлених протоколом № 11 від 23 лютого 2016 року про:

- виключення ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав",

- зменшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" до 1 000,00 грн. та закріплення за ОСОБА_6 100% Статутного капіталу товариства,

- здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" на підставі модельного статуту, затвердженого постановою КМУ № 1182 від 16 листопада 2011 року;

2) скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесених на підставі зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" від 23 лютого 2016 року.

07 липня .2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання відсутнім у ОСОБА_4 права учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", яка була прийнята господарським судом до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року (суддя: Панна С.П.) у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимогах відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що первісні позовні вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до вимог закону та висновків Верховного суду моментом виходу ОСОБА_4 з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" є дата отримання товариством її заяви про вихід - 24 грудня 2015 року, а відтак, з її виходом прийняті спірні рішення та усі наступні дії щодо внесення відповідних записів до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є правомірними.

Відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної вимоги, суд виходив з того, що заявлена вимога про визнання відсутнім у іншої особи певного права не відповідає способам захисту порушеного права та інтересу позивача за зустрічним позовом, передбаченим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки її задоволення не призведе до безпосереднього захисту та відновлення права.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 листопада (склад колегії суддів: Чередко А.Є. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийнято в цій частині нове рішення, за яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" від 23 лютого 2016 року. Скасовано записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", внесені на підставі зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" від 23 лютого 2016 року. В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 148 ЦК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 4 від 25 лютого 2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" моментом виходу ОСОБА_4 з товариства є дата спливу передбаченого ст. 148 ЦК України трьохмісячного строку з дати повідомлення учасником товариства про свій вихід. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що на час проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" - 23 лютого 2016 року, зазначений строк не сплинув, а ОСОБА_4 була учасником товариства та мала право на реалізацію усіх правомочностей учасника господарського товариства, встановлених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст.ст. 88, 167 ГК України. Проте, збори відбулись з порушенням порядку їх скликання (в порушення ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" позивача, як учасника товариства, не було повідомлено про дату, час та місце їх проведення), без участі ОСОБА_4 та за відсутності кворуму, необхідного для проведення загальних зборів, що є безумовною підставою для визнання рішень, прийнятих на таких зборах, недійсними та підставою для скасування внесених на підставі цих рішень записів до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Завод Дніпросплав".

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" зареєстровано 06 вересня 2011 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", затвердженого загальними зборами Товариства (протокол № 04 від 14 жовтня 2014 року), статутний капітал Товариства складає 4 200 000,00 грн., учасниками Товариства є: ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 50%, що становить 2 100 000,00 грн., та ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі 50%, що становить 2 100 000,00 грн.

24 грудня 2015 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 про її вихід зі складу учасників товариства, повернення внеску здійсненого до статутного капіталу, виплати вартості частини майна Товариства та частини прибутку, одержаного Товариством.

23 лютого 2016 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", на яких єдиним присутнім на зборах учасником Товариства ОСОБА_6 були прийняті рішення, оформлені протоколом № 11, про:

- виключення ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Завод Дніпросплав";

- зменшення Статутного капіталу ТОВ "Завод Дніпросплав" до 1000,00 грн. та закріплення за ОСОБА_6 100% Статутного капіталу ТОВ "Завод Дніпросплав";

- здійснення діяльності ТОВ "Завод Дніпросплав" на підставі модельного статуту, затвердженого Постановою КМУ № 1182 від 16 листопада 2011 року;

- доручення директору Товариства здійснити комплекс дій щодо державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" № 11 від 23 лютого 2016 року підписано головою зборів ОСОБА_6 та секретарем зборів, директором товариства - ОСОБА_9

В протоколі № 11 встановлено, що у зв'язку з надходженням до товариства заяви ОСОБА_4 про її вихід з товариства, питання щодо виходу зі складу учасників товариства приймається без її участі.

25 лютого 2016 року на підставі вищезазначених рішень Товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відповідні записи.

Не погоджуючись із прийнятими 23 лютого 2016 року на загальних зборах учасників ТОВ "Завод Дніпросплав" рішеннями та внесеними на їх підставі записами до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4, як учасник товариства, звернулась до господарського суду з позовом у даній справі про визнання їх недійсними, посилаючись на те, що станом на час проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення, вона мала статус учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", збори відбулись без її участі та за відсутності кворуму, необхідного для проведення загальних зборів, рішення на зборах були прийняті одноособово іншим учасником товариства з порушенням її прав, а також збори були проведені з порушенням визначеного законом та Статутом товариства порядку їх скликання, а саме: в порушення ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" її, як учасника товариства, не було повідомлено про дату, час та місце їх проведення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України та п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти у встановленому порядку з товариства.

Частиною першою статті 148 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Положення статті 148 ЦК України свідчать про те, що волевиявлення учасника товариства на вихід зі складу учасників господарського товариства за власним бажанням не пов'язується з будь-якими спеціальними умовами і підставами та має бути реалізовано шляхом повідомлення товариства про свій намір. При цьому, в наведеній нормі встановлено саме строк повідомлення про вихід, а момент виходу учасника з товариства наведеною нормою не визначений, чого не було враховано судом апеляційної інстанції.

Право учасника вийти в установленому законом порядку з товариства передбачено статтею 9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав". При цьому, строки повідомлення учасником про свій вихід з товариства статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" не встановлено.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Аналогічний правовий висновок щодо визначення моменту виходу учасника з ТОВ, який відповідно до положень ст. 11128 ГПК України має враховуватися іншими судами при застосуванні певних норм права, викладено в Постанові Верховного Суду України від 14 березня 2011 року у справі № 3-12гс11.

Однак, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновки Верховного суду України, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що моментом виходу учасника з товариства є дата спливу трьохмісячного строку з дати повідомлення учасником товариства про свій вихід.

Натомість місцевий господарський суд, здійснивши аналіз норм чинного законодавства та врахувавши висновки Верховного суду України, дійшов правильного висновку про те, що моментом виходу ОСОБА_4 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" є 24 грудня 2015 року - дата отримання товариством її нотаріально посвідченої заяви про вихід, яка, як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 не відкликалась.

З огляду на викладене, станом на 23 лютого 2016 року - дату проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав", на яких були прийняті спірні рішення, ОСОБА_4 не була учасником товариства, втратила право участі в управлінні товариством, що виключало необхідність надіслання їй товариством повідомлення про проведення зазначених зборів. З моменту виходу ОСОБА_4 зі складу учасників товариства її участь у прийнятті загальними зборами учасників товариства всіх рішень, в т.ч. і спірних, не вимагалась у зв'язку з відсутністю у неї корпоративних прав учасника товариства, а прийняті 23 лютого 2016 року загальними зборами спірні рішення, та усі наступні вчинені дії щодо внесення відповідних записів до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є правомірними, враховуючи те, що статутом товариства, зокрема пунктами 16.2.9., 16.2.14., вирішення питань щодо виключення зі складу учасників та зміни статутного капіталу належить до компетенції загальних зборів шляхом прийняття відповідних рішень, про що вірно зазначено місцевим господарським судом.

Врахувавши наведене, місцевий господарський суд правильно та обґрунтовано відмовив у задоволенні первісного позову з огляду на відсутність підстав для визнання недійсними спірних рішень та скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесених на підставі зазначених рішень.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом.

Проте постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, висновки апеляційного господарського суду не відповідають нормам чинного законодавства, суперечать висновкам Верховного суду України та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Київської області підлягає залишенню в силі.

Крім того, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що заявлена у зустрічному позові вимога про визнання відсутнім права у іншої особи не відповідає способам захисту порушеного права та інтересу позивача за зустрічним позовом, передбаченим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до безпосереднього захисту та відновлення права, у зв'язку з чим суди правильно відмовили у задоволенні зустрічної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 року скасувати.

3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року у справі № 904/5047/16 залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Дніпросплав" (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 23-в, код за ЄДРПОУ 13462392) 3 307,20 грн. (три тисячі триста сім гривен двадцять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді С.В. Владимиренко

М.М. Малетич