Ви точно впевнені, що допустимий рівень алкоголю для водія 0,2 проміле?

Вітаю! Сьогодні хотів би черговий раз обговорити тему притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, та порядку притягнення до адміністративної відповідальності за таке правопорушення.

Одразу хочу наголосити, що метою даної статті є не спонукання до керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння та способів уникнення відповідальності за це, а, навпаки, звернути увагу законодавців та суспільства на прогалини у законодавстві.

Користуйтеся консультацією: Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

Я думаю, що кожен пересічний громадянин, більше того, водій знає: якщо під час проходження огляду на стан сп’яніння із допомогою спеціального газоаналізатора, покази останнього будуть перевищувати позначку 0,2 проміле алкоголю на літр повітря, що видихається, то поліцейський чи лікар визнає такого водія таким, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Але чим це передбачено?

Нещодавно, по роду своєї діяльності зіткнувся із такою ситуацією: здійснюючи захист одного із водіїв, який під час проведення огляду поліцейським на стан сп’яніння, пройшов так званий «тест на алкоголь» за допомогою газоаналізатора «Драгер», покази якого зафіксували величну 0,24 проміле алкоголю у повітрі, що видихалося. Не погодившись із таким результатами огляду водій побажав пройти огляд у закладі охорони здоров’я (такі дії передбачені постановою КМУ № 1103 та спільним наказом МВС/МОЗ № 1452/735). У медичному закладі лікар двічі проводив огляд теж за допомогою газоаналізатора «Драгер 3000» і покази цього приладу були у першому випадку – 0,18 проміле, а повторно, через 20 хв. – 0,16 проміле. Із невідомих причин лікар зробив висновок про те, що мій підзахисний перебуває в стані алкогольного сп’яніння та, відповідно, поліцейський склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Читайте статтю: Ответственность за отказ водителя от медосмотра на состояние опьянения: правовые проблемы с точки зрения практика

Почавши розбиратися у процесі судового розгляду із даною ситуацією, та, намагаючись встановити, де ж у національному законодавстві передбачено допустимий рівень алкоголю у повітрі, що видихається, при якому особа буде вважатися такою, що не перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

У різних країнах світу такі показники є різними. Зокрема у Чеській Республіці, на законодавчому рівні цей показник закріплений на рівні 0,00 (тобто жодної похибки), у США та Канаді – від 0,4 – до 0,8 проміле (у залежності від штату). А що ж в Україні? Всі вважають аксіомою показник – 0,2 проміле (а все, що більше – вже стан алкогольного сп’яніння). Проте… на законодавчому рівні про такий допустимий рівень – ані слова. Єдине місце, де згадується про наше магічне 0,2 проміле – це п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена вже згадуваним мною спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, але він звучить дослівно так: «Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові». Єдине, що означає цей пункт це те, що застосовуватися повинен технічний засіб, цифровий показник якого після проведення тесту більше ніж 0,2 проміле. Але ж знову в інструкції йдеться про показник 0,2 проміле алкоголю в крові, а досліджується рівень алкоголю у повітрі, що видихається…

Тобто, жодного посилання в законодавстві України на допустиму чи не допустиму норму алкоголю у повітрі, що видихається немає. Немає такого посилання, навіть, у прийнятому законопроекті про криміналізацію цього правопорушення (Законопроект № 7279-д), який вже почне діяти із 2020 року.

Все що мені вдалося знайти по цій темі та у послідуючому врятувало клієнта від адміністративної відповідальності – це Віденська конвенція про дорожній рух, яка була ратифікована ще президією ВР УРСР у далекому 1968 році, точніше у Європейській угоді від 01.05.1971 року, якою була доповнена ця Віденська конвенція. Даною Європейською угодою було доповнено Віденську конвенцію, а саме ст. 8 Конвенції, яка має назву «Водії», було доповнено пунктом шість, який звучить у перекладі на українську так: «У національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках – повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом.

У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря що видихається (0,25 проміле)».

Таким чином, оскільки національним законодавством не передбачено максимального рівня вмісту алкоголю у крові та у повітрі, що видихається, то суд задовольним моє клопотання, застосував зазначені мною положення Віденської конвенції «Про дорожній рух» та виправдав водія, оскільки рівень алкоголю у повітрі, що видихається, був зафіксований на рівні 0,24 проміле, що було нижчим за допустиму Віденською конвенцією норму.

До Вашої уваги постанова суду. Посилання на Єдиний державний реєстр судових рішень:

Автор консультації: /7939/">адвокат Шевченко Станіслав Миколайович

Користуйтеся консультацією: Вина в ДТП – проблема объективности

Справа № 401/3492/18

Провадження 3/524/737/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, 6/99, до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 22.12.2018 року о 00 год. 30 хв., Кіровоградська область, м. Світловодськ, провулок Нагріний, 3, водій ОСОБА_2, керував транспортним засобом «FIAT SIENA», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, що підтверджується тестом на «Алкотест 6810» - 0 2,4 проміллє, та висновком лікаря Світловодського ЦРЛ. Від керування відсторонений.

ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав і пояснив, що 22.12.2018 року він заїхав у двір житлового будинку, у м. Світловодськ, Кіровоградської області. До нього підійшли співробітники поліції і провели поверхневий огляд. Після того як поліцейські провели поверхневий огляд, вони сказали, йому що в нього виявленні ознаки алкогольного спяніння і відразу відвезли його до Світловодського відділу поліції. У відділі поліції поліцейські запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного спяніння за допомогою приладу «Драгер» , на що він погодився. Пройшовши огляд на стан алкогольного спяніння, прилад «Драгер» показав 0,24 проміллє, він з результатом приладу не погодився і поліцейські відвезли його в Центральну районну лікарню для проведення подальшого огляду. В Центральній районній лікарні м. Світловодська він два рази проходив огляд на визначення стану алкогольного спяніння за допомогою приладу «Драгер». Перший раз прилад показав 0,18 проміллє, другий раз 0,16 проміллє. Будь-яких інших ознак алкогольного спяніння в нього не було. Але лікар Центральної районної лікарні м. Світловодська з невідомих йому причин надала висновок, що він перебуває в стані алкогольного спяніння. Потім поліцейські забрали його до Світловодського ВП де і склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.. 130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_2 у звязку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного спяніння і взагалі поліцейські не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2

Суддя вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи , приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст.. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, ознаками обєктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України зазначено , що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Згідно з Розділом1 п.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої № 1452/">наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735,зазначено , що огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 3 Розділу 1 Інструкції вказано , що ознаками алкогольного спяніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 22.12.2018року о02год.00хв., серії БД № 032214 поліцейським Світловодського ВП ГРПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5, вбачається, що 22.12.2018 року о 00 год. 30 хв., Кіровоградська область, м.Світловодськ, провулок Нагірний, 3, водій ОСОБА_2, керував транспортним засобом «FIAT SIENA», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, що підтверджується тестом на «Алкотест 6810» - 02,4 проміллє, та висновком лікаря Світловодського ЦРЛ. Від керування відсторонений. Поліцейським зазначено, що алкотест «Драгер» показав 2,4 проміллє, але поліцейським було допущено помилку, оскільки на аркуші справи 16 є роздруківка з газоаналізатору «Драгер» із якого вбачається, що результат тесту становить 0,24 проміллє.

Суд не приймає до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.12.2018 року № 8, який міститься на аркуші справи 5 та із якого вбачається, що ОСОБА_2 22.12.2018 року о 01 год. 55 хв. перебував в стані алкогольного спяніння, так як із акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції № 8 від 22.12.2018 року( а.с. 47-48) вбачається, що у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не виявлено будь-яких ознак алкогольного спяніння, окрім у графі №19 «інші прояви і симптоми» зазначено «При огляді постійно комусь телефонує, виходить в іншу кімнату та вулицю», що взагалі не є ознакою алкогольного спяніння відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» .

Також із вищевказаного акту медичного огляду вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у приміщенні ЦРЛ м. Світловодська, двічі проходив огляд на стан алкогольного спяніння за допомогою приладу «Драгер» результат якого був 0,18 проміллє і 0, 16 проміллє, що вважає суд не є станом алкогольного спяніння, як це передбачено статею 8 пунктом 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 р. де зазначено , що "в национальном законодательстве должны быть предусмотрены специальные положения, касающиеся вождения под воздействием алкоголя, а также допустимый законом уровень содержания алкоголя в крови, а в соответствующих случаях - в выдыхаемом воздухе, превышение которого является несовместимым с управлением транспортным средством.

Во всех случаях максимальный уровень содержания алкоголя в крови в соответствии с национальным законодательством не должен превышать 0,50 г чистого алкоголя на литр крови или 0,25 мг на литр выдыхаемого воздуха".» Тобто мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного спяніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр видахаємого повітря, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і видихаємому повітрі 0,5 проміллє.

Також судом був відтворений відеозапис , наданий Світловодським ВП ГУНП у Кіровоградській області , який суд відповідно до вимог ст. 251 КУпАП вважає доказом по справі, із якого вбачається, що відеозапис починається з моменту, коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 стоїть біля свого автомобіля із сумкою та будівельним рівнем у руках і поліцейські відразу виказують йому підозру в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння і пропонують пройти огляд за допомогою приладу «Драгер».

У п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті "від 23.12.2005 року №14 зі змінами зазначено , що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

У судовому засіданні встановлено , що особа , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в контексті п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті "від 23.12.2005 року №14 зі змінами не керував транспортним засобом, а поліцейський підїхали до ОСОБА_2 у дворі житлового будинку коли він стяов біля свого автомобіля та не виконував функції водія , оскільки транспортний засіб знаходився у нерухомому стані , що вбачається із наданого Світловодським ВП ГУНП у Кіровоградській області відеозаписом.

Також поліцейські в порушення «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» де зазначено, що огляд проводиться: поліцейським на місцізупинки транспортногозасобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, але суду доказів того , що поліцейські зупиняли водія ОСОБА_2 за керуванням транспортного засобу суду не надано , а тому поліцейські не могли йому пропонувати пройти будь-які огляди на визначення стану спяніння в райвідділі поліції.

Судом приймались заходи для виклику у судове засідання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, але вони в судові засідання не з,явились , про причини неявки суду не повідомили, тому судом були оголошені іх пояснення , які є на аркуші справи 2-3 , із яких витікає, що 22.12.2018 року їх було запрошено працівниками поліції в якості свідків при проведенні освідування на стан спяніння ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_2 з ознаками алкогольного спяніння (мав різкий запах алкоголю з порожнини рота). Після продуву приладу Алкотест 6810 було встановлено, що водій траноспортного засобу ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного спяніння та за показниками приладу має 0,24 проміллє в крові. На основі отриманого в їх присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.. 130 КУпАП,але суд не приймає до уваги вищевказані пояснення свідків, оскільки їх пояснення у адміністративному матеріалі знаходяться у надрукованому заздалегідь працівниками патрульної поліції вигляді і є ідентичними, що є неможливим , оскільки дві різні людини не можуть сприймати однаково події і давати однакові пояснення в притул до слова, коми і крапки у тексті .

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер(Schmautzer)проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив,що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Відповідно достатті 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В даному випадку посадовою особою , яка складала протокол про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності , не надано суду переконливих , належних та допустимих доказів винуватості особи

Відповідно достатті 247 п.1 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате , а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин , враховуючи , що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи , провадження у справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130 ч.1 , 247 ч.1п.1, 283, 284 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:,

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.. 130 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником в Полтавський апеляційний суд ,через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: