ВАКС вперше ухвалив виплату винагороди викривачу − отримає понад 13 мільйонів гривень

Вищий антикорупційний суд вперше прийняв рішення про виплату винагороди викривачу у корупційній справі.

Джерело: сайт суду, Євген Шевченко у Facebook

Дослівно ВАКС: "Вперше судом ухвалено рішення про виплату винагороди викривачу, яка становитиме 13 млн 299 тис 950 грн".

Деталі: ВАКС не називає імені викривача, але, за даними джерел УП, йдеться про Євгена Шевченка.

Повідомляється, що 2 жовтня колегія суддів ВАКС затвердила угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та колишнім першим заступником начальника київської податкової служби.

ВАКС визнав його винним у шахрайстві та пропозиції чи наданні неправомірної вигоди.

Згідно з угодою, обвинуваченого звільнили від 5 років ув’язнення і призначили іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Водночас обвинувачений взяв на себе обов'язки співпрацювати у іншому кримінальному провадженні щодо тяжкого та особливо тяжкого злочину, яке розслідується НАБУ, а також забезпечити перерахування 50 млн грн на підтримку ЗСУ.

Також суд застосував спецконфіскацію на користь держави у розмірі 6 млн доларів. Повідомляється, що з них 5 млн 950 тис доларів уже передали на підтримку ЗСУ та ще 50 тис доларів перерахують до бюджету згідно з цим вироком.

Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

Про винагороду викривачу повідомив і сам Шевченко.

"Враховуючи, що викриття злочину відбулась три роки тому і курс за цей час суттєво просів, то у підсумку я маю отримати не 500т.$, а "лише" 350т.$ (13,3млн.грн), що, звісно, теж дуже непогано", − написав Шевченко.

Він також додав, що наразі розмірковує над тим, щоб "підготувати освітній курс для майбутніх викривачів, які зможуть не тільки допомагати країні нищити корупційну наволоч, а й при цьому ще дуже пристойно заробляти".

Для довідки: Йдеться про спробу підкупу керівництва САП та НАБУ ексміністром екології часів Януковича Миколою Злочевським та його спільниками у 2020 році. Тоді повідомлялося про хабар у 6 млн доларів, із яких 5 млн пропонували за закриття справи щодо власника Burisma Holdings Миколи Злочевського. А ще 1 млн доларів мали піти посереднику, яким, за версією обвинувачення, був перший заступник начальника податкової Києва Микола Ільяшенко.

Передісторія:

• Влітку 2020 року стало відомо, що детективи НАБУ задокументували факт надання колишнім міністром і власником Burisma Holdings Злочевським хабаря керівництву НАБУ та керівнику САП Назару Холодницькому. Тоді казали про спробу підкупу на 6 мільйонів доларів.
• 1 грудня 2020 року правоохоронці завершили розслідування цієї справи.
• 1 серпня 2023 САП повідомила, що Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та Злочевським. Його справу прокуратура перекваліфікувала з хабара на більш м’яке "зловживання впливом". Ексміністру присудили штраф у 68 тисяч гривень. При цьому Злочевський пожертвував близько 660 млн гривень на ЗСУ.
• Сам вирок засекречений і не оприлюднений у судовому реєстрі. Вищий антикорупційний суд не став пояснювати, чому засекретив весь текст вироку Злочевському.

Чим відрізняється викривач і заявник?

Кожен українець, іноземець чи особа без громадянства може повідомити про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень закону «Про запобігання корупції».

Такі повідомлення можна надіслати до правоохоронних органів чи спеціалізованих органів, наприклад, НАЗК чи НАБУ.

Законодавство України розрізняє заявників та викривачів. У чому різниця?

Будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною. Але не завжди той, хто повідомив про корупцію, є викривачем.

Викривач – це особа, яка надає достовірну інформацію про корупційне правопорушення, якщо ця інформація стала їй відома під час її трудової, професійної, господарської, громадської діяльності.

Відмінності між викривачем та заявником полягають у тому, що:

1. Закон «Про запобігання корупції» має вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію. Джерелом інформації може бути:

• трудова і професійна діяльність – тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи,
• господарська діяльність,
• громадська діяльність,
• наукова діяльність,
• проходженням служби чи навчання,
• участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

2. Викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину.

3. Викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені законом способи. Про ці способи йдеться у законі “Про запобігання корупції”.

Отже, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималася трьох умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію – особа є заявником.