Історія справи

Ухвала ВП ВС від 28.12.2020 року у справі №278/3458/18
Ухвала КЦС ВП від 20.03.2019 року у справі №278/3458/18

Ухвала

17 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 278/3458/18

Провадження № 14-170цс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - Оліївська сільська рада), Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.

Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за участю третіх осіб - ОСОБА_2 та Житомирської міської ради - про визнання незаконними і скасування рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та рішення про внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки

за касаційною скаргою позивачки на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 9 липня 2019 року і

встановила:

22 листопада 2018 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати незаконними та скасувати:

- пункт 12 додатка 1 до рішення Оліївської сільської ради від 5 жовтня 2018 року № 238 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки площею 0,20 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Оліївка Житомирського району Житомирської області (далі - рішення сільської ради);

- рішення Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо ділянки з кадастровим номером 18220885600:004:000:0615 (далі - рішення Держгеокадастру).

Мотивувала позов такими обставинами:

- 29 травня 2017 року Оліївська сільська рада прийняла рішення, зокрема, про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га, розташованої на території с. Оліївки, з призначенням для ведення особистого селянського господарства у приватну власність позивачці та про встановлення строку дії дозволу на один рік з дати прийняття цього рішення;

- 24 травня 2018 року Оліївська сільська рада прийняла рішення, зокрема, про продовження позивачці строку дії вказаного дозволу на розробку проєкту землеустрою;

- у 2017 році за замовленням позивачки був розроблений проєкт землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки загальною площею 0,1756 га для ведення особистого селянського господарства;

- 9 серпня 2018 року позивачка звернулась до начальника відділу земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Оліївської об'єднаної територіальної громади та просила під час розгляду заяви ОСОБА_2 щодо відведення йому земельної ділянки звернути увагу на те, що на цю ж ділянку вже розроблений проєкт землеустрою за замовленням позивачки, у зв'язку з чим зазначену заяву залишити без задоволення;

- 5 жовтня 2018 року Оліївська сільська рада прийняла рішення № 238, зокрема, про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства у с. Оліївці. У цьому ж рішенні сільська рада відмовила ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою на ту саму земельну ділянці через те, що такий дозвіл уже наданий іншій особі;

- 7 листопада 2018 року державний кадастровий реєстратор прийняв рішення № РВ-1800568632018про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру, зокрема, через наявність перетину земельної ділянки, для якої проєкт землеустрою замовляла позивачка, із ділянкою, якій вже присвоєний кадастровий номер 1822085600:04:000:0615 (площа ділянок збігається на 89,3364 %);

- на 30 листопада 2018 року був підготовлений проєкт рішення Оліївської сільської ради, зокрема, про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої у с. Оліївці, площею 0,20 га з кадастровим номером 1822085600:04:000:0615 для ведення особистого селянського господарства;

- незаконним і таким, що порушує права й інтереси позивачки, є рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822085600:04:000:0615, яка перетинається із земельною ділянкою, щодо якої за замовленням позивачки був розроблений проєкт землеустрою і поданий на розгляд сільської ради "до надання дозволу наступному розробнику".

9 квітня 2019 року Житомирський районний суд Житомирської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив частково: скасував рішення сільської ради у частині надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,20 га у с. Оліївці з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, а у задоволенні іншої вимоги відмовив. Мотивував рішення так:

- позивачка перша звернулась до органу місцевого самоврядування за отриманням у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; тому вона мала правомірні очікування на реалізацію такого права та "законне сподівання" отримати у власність цю ділянку. Отже, Оліївська сільська рада діяла протиправно, надавши аналогічний дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою ОСОБА_2;

- Оліївська сільська рада, видаючи дозвіл на розробку проєкту землеустрою, вийшла за межі її повноважень, бо земельна ділянка частково розташована у межах м. Житомира;

- у задоволенні вимоги про скасування рішення Держгеокадастру слід відмовити, бо таке рішення учасники справи суду для дослідження не надали, а клопотання про його витребування - не заявляли.

9 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі. Мотивував постанову так:

- відсутні докази наявності у позивачки існуючого речового права на спірну земельну ділянку; надання дозволу на розробку проєкту землеустрою іншій особі такого права не порушує;

- спір не має ознак приватноправового; згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц і від 3 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17, такий спір відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

8 серпня 2019 року позивачка подала касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2019 року у частині відмови в задоволенні позову, скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 9 липня 2019 року про закриття провадження у справі й ухвалити нове рішення - про задоволення позову. Скаржиться на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Мотивує касаційну скаргу так:

- справа з огляду на предмет спору становить значний суспільний інтерес і не є малозначною;

- апеляційна скарга ОСОБА_2 від 2 травня 2019 року не була оплачена судовим збором, а тому суд не міг прийняти її до розгляду;

- висновки, викладені в оскаржених судових рішеннях, суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16: спір між особами, одна з яких вимагає скасувати державну реєстрацію права, а за іншою зареєстроване аналогічне право на той самий об'єкт, треба розглядати у порядку цивільного судочинства як спір, пов'язаний із порушенням цього права першої особи;

- у постанові апеляційного суду немає жодного висновку щодо доводів апеляційної скарги позивачки, зокрема, про порушення її процесуальних прав через безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, про відсутність в Оліїівської сільської ради повноважень із розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1822085600:04:000:0615, яка частково знаходиться у межах міста Житомира, тобто за межами території села.

- суди першої й апеляційної інстанцій порушили принцип правової визначеності та "належного урядування".

29 серпня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження.

У жовтні 2019 року надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Воно просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін. Зазначає, що на момент звернення до суду з позовом ні позивачка, ні ОСОБА_2 не набули у власність спірну земельну ділянку.

У липні 2020 року позивачка подала клопотання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Судуз підстав, передбачених частинами 5 та 6 статті 403 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України (виключна правова проблема, порушення правил предметної юрисдикції). Позивачка зазначила, що суди відмовили їй у вирішенні спору із суб'єктами владних повноважень щодо спірної земельної ділянки і за правилами цивільного, і за правилами адміністративного судочинства. Відповідні судові рішення набрали законної сили, що унеможливлює повторне звернення до суду.

Так, 10 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі № 278/1783/19 за поданим 10 липня 2017 року позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради, Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 за участю третьої особи - Житомирської міської ради - про визнання незаконними та скасування: пункту 12 додатка 1 до рішення Оліївської сільської ради від 5 жовтня 2018 року № 238 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у с. Оліївка Житомирського району Житомирської області; рішення Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо ділянки з кадастровим номером 18220885600:004:000:0615; записів у Державному земельному кадастрі щодо реєстрації земельної ділянки 1822085600:04:000:0615, внесених на підставі документації із землеустрою, розробленої ОСОБА_2.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що 19 липня 2019 року Оліїівська сільська рада прийняла рішення № 704, згідно з яким затвердила проєкт землеустрою та передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку undefined, а 1 серпня 2019 року ОСОБА_2 продав цю ділянку ОСОБА_4. З огляду на вказане Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважав правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що всі зазначені позовні вимоги слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

6 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

18 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував тим, що позивачка оскаржила рішення судів першої й апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що юрисдикція суду визначається на момент подання позову. Щодо визначення юрисдикції за вимогами про визнання незаконними та скасування рішень органів влади, спрямованих на формування земельної ділянки, Велика Палата Верховного Суду висловлювалася неодноразово. У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 617/1315/15-ц вона вказала, що на стадії формування земельної ділянки особа, яка прагне отримати цю ділянку у власність, з одного боку, та відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування, уповноважений приймати рішення щодо надання відповідної ділянки у власність, з іншого боку, перебувають в адміністративних відносинах. Рішення про передання земельної ділянки у власність є актом, необхідним для набуття у власність цього об'єкта у майбутньому - з моменту державної реєстрації відповідного цивільного права. Такий спір належить розглядати в адміністративному суді, крім випадку, якщо певне речове право на ту ж ділянку чи на її частину на момент прийняття вказаного рішення належить іншій особі (пункти 58 і 59 зазначеної постанови).

За змістом частини 6 статті 404 ЦПК України, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду не тільки тоді, коли Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, але й тоді, якщо вона дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, якщо вона вже висловилася щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду вже сформулювала висновок щодо юрисдикції суду у подібних правовідносинах, розгляд нею справи № 278/3458/18 є недоцільним.

Аргументи позивачки щодо конфлікту юрисдикцій за її позовними вимогами має розглянути Верховний Суд у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, якій Велика Палата Верховного Суду повертає зазначену справу для продовження розгляду.

Керуючись частиною 6 статті 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ухвалила:

1. Справу за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сілької ради Житомирського району Житомирської області, Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.

Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за участю третіх осіб - ОСОБА_2 та Житомирської міської ради - про визнання незаконними і скасування рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та рішення про внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 9 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 9 липня 2019 року повернути на розгляд відповідній колегії Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:В. В. БританчукГ. Р. Крет Ю. Л. ВласовЛ. М.

Лобойко М. І. ГрицівК. М. Пільков В. І. ДанішевськаО. Б. Прокопенко Ж. М. ЄленінаЛ. І. Рогач О. С. ЗолотніковВ. М. Сімоненко Л. Й. КатеринчукІ. В. Ткач В.

С. КнязєвС. П. Штелик