Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.09.2019 року у справі №910/5172/19
Ухвала ВП ВС від 03.12.2019 року у справі №910/5172/19
Ухвала ВП ВС від 03.12.2019 року у справі №910/5172/19

УХВАЛА

25 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5172/19

Провадження № 12-197гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Бакуліної С. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду

справи № 910/5172/19

за касаційною скаргою Національного банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року

за позовом ОСОБА_1

до Національного банку України, Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк",

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про: визнання недійсним кредитного договору від 3 березня 2009 року № 19, укладеного між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк"; визнання недійсним договору поруки від 27 травня 2016 року № 19-1/П, укладеного між Національним банком України, ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито провадження у справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10 травня 2019 року клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження задовольнив, об'єднав в одне провадження справи № 910/5168/19, № 910/5169/19, № 910/5170/19, № 910/5171/19, № 910/5172/19; присвоїв об'єднаній справі № 910/5172/19.

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 4259367603,85 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року, на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зустрічну позовну заяву Національного банку України повернув заявнику, зазначаючи, що зустрічний позов було подано з порушенням строку.

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року, Національний банк України звернувся з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити цю справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову Національного банку України для спільного розгляду з первісним.

Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року; справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зазначив про те, що виключною правовою проблемою, яка має важливе значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, є питання щодо подання зустрічного позову у справі, в якій за ухвалою суду об'єднано в одне провадження для спільного розгляду декілька справ, якщо строк для подання відзиву в об'єднаній справі не встановлювався, і водночас судом задоволено клопотання одного з відповідачів щодо продовження процесуального строку для подання відзиву.

На думку колегії суддів, законодавством не закріплені умови, випадки, підстави щодо встановлення судом строків подачі відзиву на позовну заяву (зустрічного позову) під час постановлення ухвали про об'єднання в одне провадження для спільного розгляду декількох справ, та можливості продовження строку щодо подання відзиву тільки для одного з учасників справи, а не продовження процесуального строку у справі в цілому за клопотанням одного з учасників, що впливає на передбачуваність у правозастосуванні та на формування єдиної правозастосовної практики з цього питання.

Однак, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною 5 статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з цим, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не виклав в ухвалі правову проблему, яку містить ця справа саме у правозастосуванні відповідних норм права, відсутні також і посилання суду касаційної інстанції на конкретні справи, або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами було сформовано різну правову позицію при вирішенні справ з подібними правовідносинами, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Питання про застосування положень процесуальних норм, що визначають порядок подання зустрічного позову, вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.

Відповідно до частини 6 статті 303 ГПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а звідси й про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Отже, справу № 910/5172/19 разом з касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини 6 статті 303 ГПК України.

Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду,

УХВАЛИЛА:

Справу № 910/5172/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсними договорів за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. В. Бакуліна Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І.

Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж.

М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г.

Яновська