Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.09.2019 року у справі №372/3958/18

Ухвала

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 372/3958/18

провадження № 61-17527ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, Державної виконавчої служби Обухівського району про скасування рішень та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку із тяжким майновим станом, оскільки пенсія є єдиним джерелом його доходів, на підтвердження чого надає довідку з Обухівського об'єднаного управління ПФУ Київської області від 15 серпня 2018 року № 484/02.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки наданих заявником доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони. Надана заявником довідка з Обухівського об'єднаного управління ПФУ Київської області від 15 серпня 2018 року № 484/02 охоплює період часу з березня 2018 року по серпень 2018 року.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

"Про судовий збір" від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн.

ОСОБА_1 у грудні 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, Державної виконавчої служби Обухівського району та просив суд: зобов'язати Державну виконавчу службу Обухівського району виконати рішення суду і повернути йому земельну ділянку біля будинку; зобов'язати сільську раду передати документи в Держземвідділ для приватизації та одержання свідоцтва на право власності та кадастровий номер; скасувати самовільні рішення Григорівської сільської ради, Державний акт і кадастровий номер на ім'я ОСОБА_2.

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування однієї вимоги майнового характеру щодо витребування земельної ділянки та трьох вимог немайнового характеру щодо зобов'язання Державну виконавчу службу Обухівського району виконати рішення суду; зобов'язання сільську раду передати документи для приватизації та одержання свідоцтва на право власності та кадастровий номер; скасування самовільних рішень Григорівської сільської ради і державного акту.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогами немайнового характеру складала 2 114,40 грн (1 762 грн * 0,4) * 3 = 2 114,40 грн).

Враховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду за вимогою майнового характеру, заявник зобов'язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового

збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при

поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007 ККДБ: ~organization1~ "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

До касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 4 статті 392 ЦПК України).

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить ряд питань, що не відповідає межам розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеним статтею 400 ЦПК України, та не узгоджується із повноваженнями суду касаційної інстанції, встановленими статтею 409 ЦПК України.

Також у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У зв'язку із наведеним, ОСОБА_1 необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов'язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначеними статтею 409 ЦПК України; в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; надати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до вимог частини 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець