Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №2-358/2004 Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №2-358/...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №2-358/2004

Ухвала

Іменем України

29 липня 2019 року

м. Київ

справа № 2-358/2004

провадження № 61-13332ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С.

О.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Куцоконя Віктора Васильовича на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року про роз'яснення рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2006 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку задоволено.

У рахунок поділужитлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 виділено у житловому будинку: кімнату (кухню) 1-1 площею 24,8 кв. м вартістю 4 922 грн, кімнату 1-3 площею 15 кв. м вартістю 2 977 грн, коридор 111 площею 11,7 кв. м вартістю 1 519 грн, що становить 51/100 частки будинку; а також надвірні будівлі і споруди, зокрема веранду вартістю 944 грн, погріб під приміщенням 111 вартістю 1 230 грн, частину мансарди 15,2 кв. м вартістю 1 297 грн, Ѕ частину огорожі вартістю 216,50 грн, Ѕ частину воріт вартістю 92,50 грн, загальною вартістю 13 198 грн, що становить 52,2 % вартості будинковолодіння. ОСОБА_1 виділено у житловому будинку; коридор 2-3 площею 3,4 кв. м, вартістю 675 грн, ванну 2 4 площею 3,7 кв. м вартістю 734 грн, кімнату 2-5 площею 20,5 кв. м вартістю 4 058 грн, кімнату 2-6 площею 10,4 кв. м вартістю 2 064 грн, коридор 2-1 площею 5,6 кв. м вартістю 727 грн, кухню 2-2 площею 6,2 кв. м вартістю 805 грн, що становить 49/100 частки будинку, а також надвірні будівлі та споруди, зокрема погріб під приміщенням 2-2 вартістю 671 грн, частину мансарди 14,1 кв. м вартістю 1 203 грн, сарай "Б" вартістю 824 грн, Ѕ частину огорожі вартістю 216,50 грн, Ѕ частини воріт вартістю 92,55 грн, всього загальною вартістю 12 080 грн, що становить 47,3 % вартості будинковолодіння.

У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Куцоконь В. В. звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2006 року, в якій просив роз'яснити, чи були за рішенням суду виділені їй у власність як окремі об'єкти нерухомого майна приміщення будинку та надвірні будівлі і споруди з будинковолодіння на АДРЕСА_1.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року у роз'ясненні рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2006 року за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Куцоконя В. В. відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для роз'яснення рішення відсутні, оскільки зі змісту мотивувальної та резолютивної частин рішення вбачається, що приміщення у житловому будинку та надвірні будівлі виділені сторонам і майно залишилось у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Куцоконя В. В., в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким роз'яснити рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2006 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно не роз'яснено судове рішення, що викликає труднощі у питаннях реєстрації права власності, оскільки у рішенні не зазначено норму матеріального права, на підставі якої вирішено спір, не вказано про припинення спільної часткової власності.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За правилами частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

За вказаною нормою, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо припускається декілька варіантів його тлумачення, існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок незрозумілості резолютивної частини рішення. Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зі змісту рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2006 року вбачається, що позов стосується поділу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в натурі, а тому в цьому аспекті рішення є зрозумілим та не потребує роз'яснення.

З наданої заявником до касаційної скарги копії вказаного рішення та витягу з реєстрації права власності на нерухомого майна вбачається, що право на частку нерухомого майна, яку ОСОБА_1 отримала за рішенням суду, зареєстровано за нею

Водночас заявником порушено питання роз'яснення рішення суду в аспекті припинення права спільної часткової власності, що виходить за межі предмету судового розгляду, за наслідками якого ухвалено судове рішення.

Отже, апеляційний суд правильно встановив відсутність підстави для роз'яснення рішення від 24 січня 2006 року та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Ураховуючи, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Куцоконя В. В. на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, на підставі частини 5 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду оскаржуваного судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Куцоконя Віктора Васильовича на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року про роз'яснення рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати