Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №521/17795/16

Ухвала

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 521/17795/16-ц

провадження № 61-13997ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "АСТАР БРОК",

треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року в складі колегії суддів:

Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта Брок", треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину недійсним, визнання покупцем за договором, визнання права власності на квартиру, скасування свідоцтва про право власності та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта Брок", третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання правочину недійсним, визнанням покупцем за договором, визнання права власності за договором та скасування свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

У 2016 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ТОВ "Астарта Брок", треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину недійсним, визнання покупцем за договором, визнання права власності на квартиру, скасування свідоцтва про право власності.

У 2017 році ОСОБА_5, як третя особа з самостійними вимогами, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "АСТАРТА-БРОК", третя особа - ОСОБА_4 про визнання удаваним договору купівлі-продажу цінних паперів, переведення прав покупця, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, посилаючись на такі обставини.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 та третя особа із самостійними вимогами - ОСОБА_5 вказували на те, що 2002 році ОСОБА_1 переніс малий ішемічний інсульт, у листопаді 2011 року переніс операцію по ендопротезуванню тазобедреного суглобу. 18 травня 2012 року при наполяганні дочки

ОСОБА_2, ОСОБА_5 за письмовою згодою свого чоловіка

ОСОБА_1, уклала договір купівлі-продажу квартири у м. Миколаєві.

Післяопераційний стан ОСОБА_1 проходив важко, він потребував сторонньої допомоги, подружжя ОСОБА_1 погодилося на переїзд до м. Одеси. Продажем квартири та підшукуванням покупця займалася ОСОБА_2, яка в подальшому знайшла продавця цінних паперів (1 шт. ). 20 травня 2012 року грошові кошти в сумі 560 000,00
грн, що еквівалентно 70 000 доларів США, ОСОБА_5 дала ОСОБА_2, в присутності ОСОБА_4 та онуки

ОСОБА_8, для здійснення необхідних передплат за квартиру

АДРЕСА_2, на підтвердження чого надала розписку, датовану 20 травням 2012 року.

Вказували, що 10 липня 2012 року ОСОБА_5 сповістила ОСОБА_2, що не має можливості приїхати до м. Одеси на укладення договору купівлі-продажу цінних паперів. Цього ж дня, ОСОБА_2, без згоди позивачів, уклала з ОСОБА_3 договір № Б-32/2012-1 купівлі-продажу цінних паперів (1 шт. ), договірною вартістю 280 320

грн. без ПДВ.14 лютого 2013 року

ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на квартиру

АДРЕСА_2.01 жовтня 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. У кінці липня 2014 року позивачам стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ділять своє майно, набуте ними у шлюбі, в тому числі і вказану кватиру. Оскільки вказана квартира не є власністю ОСОБА_2, позивачі запропонували їй переоформити спірну квартиру на них, однак отримали відмову, у зв'язку з чим змушені звернутися до суду з позовом за захистом своїх майнових прав. Позивачі вважають, що укладений договір купівлі-продажу цінних паперів є недійсним у частині покупця цього майна, оскільки фактичним покупцем цінних паперів були позивачі, так як заплатили за це майно свої грошові кошти.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10 липня 2012 року цінних паперів (1 шт. ), договірною вартістю 280 320 грн без ПДВ, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в частині, що стосується прав покупця. Визнано ОСОБА_1 покупцем за Договором № Б-32/2012-1 від 10 липня 2012 року купівлі-продажу цінних паперів (1 шт. ), договірною вартістю 280 320 грн без ПДВ, укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в Ѕ частці. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частки квартири АДРЕСА_2. Скасовано право власності на квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване на ім'я ОСОБА_2

Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10 липня 2012 року цінних паперів

(1 шт. ), договірною вартістю 280 320 грн без ПДВ, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в частині, що стосується прав покупця. Визнано ОСОБА_5 покупцем за Договором № Б-32/2012-1 від 10 липня 2012 року купівлі-продажу цінних паперів

(1 шт. ), договірною вартістю 280 320 грн без ПДВ, укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в Ѕ частці. Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частки квартири АДРЕСА_2. Скасовано право власності на квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване на ім'я ОСОБА_2

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що спірне майно було придбано у період шлюбу подружжя ОСОБА_4 та відповідно належить кожному з них в рівних частках, а тому просив рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1.

10 травня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_4 вселятися у квартиру АДРЕСА_2 до ухвалення рішення апеляційним судом.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 травня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_4 вселятися у квартиру АДРЕСА_2 до набрання законної сили рішенням Одеського апеляційного суду.

05 червня 2019 року від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 травня 2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року відмовлено представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_6 у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 травня 2019 року.

Ухвала мотивована тим, що розгляд справи не закінчений, між сторонами існує спір з приводу права власності на квартиру АДРЕСА_2, а тому скасування заходів забезпечення позову, застосованих до набрання судовим рішенням законної сили, буде передчасним.

У липні 2019 року ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 подали касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просять скасувати зазначене судове рішення та постановити нову ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

У касаційній скарзі заявники посилаються на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі про вселення ОСОБА_4 у спірну квартиру у зв'язку із розглядом справи за позовом ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним в частині покупця спірної квартири, то відповідно і відсутні правові наслідки для заборони йому користуватися нею до набрання законної сили рішення у цій справі.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

У відповідності до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі, якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 травня 2019 року заборонено ОСОБА_4 вселятися у квартиру АДРЕСА_2 до набрання законної сили рішенням Одеського апеляційного суду.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частинами 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом статті 158 ЦПК України заявник наділений правом подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (частина 9 статті 158 ЦПК України).

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення, яким закінчується розгляд справи по суті або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для скасування заходів забезпечення позову, оскільки

будь-яких процесуальних питань у порядку пункту 6 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", пов'язаних із зупиненням виконання рішення суду, яке набрало законної сили за наслідками розгляду спору іншим судом та в іншій цивільній справі, Одеським апеляційним судом в ухвалі про забезпечення позову від 31 травня 2019 року, не вирішувалося.

Оскільки правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів і касаційна скарга є необґрунтованою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Виходячи з наведеного, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта Брок", треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину недійсним, визнання покупцем за договором, визнання права власності на квартиру, скасування свідоцтва про право власності та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта Брок", третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання правочину недійсним, визнанням покупцем за договором, визнання права власності за договором та скасування свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська

рррл