Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.06.2020 року у справі №645/1793/19

Ухвала

22 червня 2020 року

м. Київ

справа № 645/1793/19

провадження № 61-8805ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки, виплати вихідної допомоги при звільненні та виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 17 664,76 грн, грошову компенсацію за невикористані 19 днів щорічної відпустки у розмірі 3
980,03 грн, вихідну допомогу в розмірі 6 331,00 грн та середній заробіток за весь час затримки по день звернення до суду у розмірі 135 483,40 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 березня 2020 року рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2019 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 135 483,40 грн скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено. В іншій частині рішення залишити без змін.

04 червня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2020 року. ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 645/1793/19 становить 163 459,19 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 645/1793/19 є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат