Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.03.2018 року у справі №318/939/17

Ухвала

Іменем України

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 318/939/17

провадження № 61-8248ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Мартєва С. Ю.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - орган опіки та піклування Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області, про зміну розміру аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що заочним рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2008 року з нього на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_7 стягнуто аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 вересня 2008 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказував, що його сімейний стан змінився, оскільки з 21 грудня 2013 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, яка народила двох дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час дружина не працює, виховує двох доньок віком до трьох років, джерел доходу, крім соціальних виплат на дітей, у неї немає, а тому вона також потребує матеріальної допомоги на своє утримання.

Постійного заробітку він не має, тому коштів на утримання дітей і дружини не вистачає. У нього відсутня можливість сплачувати аліменти на користь відповідача ОСОБА_4 у розмірі ј частини свого щомісячного заробітку, оскільки це призводить до зменшення витрат на утримання інших його двох дітей та дружини.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_5 просив суд зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього заочним рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду від 02 грудня 2008 року на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_7 з 1/4 частини до 1/8 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, відкликати виконавчий лист № 2-1100 від 02 грудня 2008 року, виданий на підставі вказаного рішення.

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.

Зустрічний позов обґрунтовувала тим, що ОСОБА_5 з метою ухилитися від сплати аліментів в повному обсязі приховує своє дійсне місце проживання, своє місце роботи та розмір заробітної плати, часто змінює місце роботи, не повідомляючи про це державного виконавця, що ускладнює виконання рішення суду. Крім того, ОСОБА_5 приховує свої дійсні доходи та не надав жодного доказу про свої доходи суду.

Ураховуючи викладене, просила суд стягнути з ОСОБА_5 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 грн щомісячно та індексацію цієї суми на один рік починаючи з 01 липня 2017 року по 01 липня 2018 року. За затримку виплати аліментів встановити штрафні санкції у розмірі несплаченої суми аліментів за кожен місяць.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, аліменти із 01 липня 2018 року до повноліття дитини встановити в твердій сумі в розмірі еквіваленту суми 100 доларів США за курсом Національного банку України до зміни матеріального положення боржника, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За затримку виплати аліментів встановити штрафні санкції у сумі несплаченої суми несплаченої суми аліментів за кожен місяць.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2008 року, та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття. Відкликано виконавчий лист № 2-100 від 02 грудня 2008 року, який виданий на підставі рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2008 року про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі ј частини від усіх видів заробітку. Зустрічний позов ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року змінено в частині визначеного розміру аліментів, збільшено їх розмір до 1/6 частини.

Відповідно до пункту 4 розділу XIIIПерехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно із статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини і (або) у твердій грошовій сумі.

В частині 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених частині 1 статті 192 СК України.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено згідно вимог процесуального закону, врахувавши рівність обов'язку обох батьків щодо участі в утриманні дитини до її повноліття, зміну сімейного стану ОСОБА_5, наявність на утриманні платника аліментів інших малолітніх дітей та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів.

Доводи касаційної скарги про добровільний характер сплати позивачем аліментів у твердій грошовій сумі не є підставами для зміни розміру стягуваних аліментів в розумінні статті 192 СК України. Такі доводи є безпідставними, оскільки позивач сплачував аліменти на виконання рішення суду, а не в добровільному порядку.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області, про зміну розміру аліментів на утримання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

В.С. Висоцька

С.Ю. Мартєв