Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.09.2020 року у справі №578/207/18

Ухвала

23вересня 2020 року

м. Київ

справа № 578/207/18

провадження № 61-13249ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПрАТ "УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп") про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та просила стягнути солідарно з відповідачів матеріальні збитки за пошкодження автомобіля у розмірі

23 768 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 782
грн та судові витрати.

Рішенням Краснопільський районний суд Сумської області рішенням

від 29 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Додатковим рішенням Краснопільського районного суду Сумської області

від 20 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції у розмірі 8 000 грн.

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 29 січня 2020 року та додаткове рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 20 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ПрАТ
"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" у відшкодування матеріальної шкоди 22 786 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1 000
гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (надійшла 29 квітня 2020 року) на постанову Сумського апеляційного суду від 04 серпня

2020 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята

статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У вказаній справі ціна позову становить 25 550 грн, яка станом на 1 січня

2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.

Заявник у касаційній скарзі вказав, що справа стосується питання права, яке фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Суд не може погодитись із тим, що ця справа, в якій судовим рішенням вирішено питання про стягнення з заявника матеріальної шкоди у розмірі 1 000 грн, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, містить значний суспільний інтерес чи ознаки винятковості для учасника справи. Доводи касаційної скарги свідчать про незгоду заявника з постановою суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, враховуючи правовідносини, в яких виник спір між сторонами, встановлені судами фактичні обставини, а також повноваження суду касаційної інстанції, до яких не відноситься оцінка (переоцінка) доказів, дійшла висновку, що ця справа не може бути визнана такою, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду

від 04 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович