Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.08.2019 року у справі №539/349/18

Ухвала

23 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 539/349/18

провадження № 61-15103ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: приватного акціонерного товариства страхового товариства "Іллічівське", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс-Лайн", ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 13 378,55 грн, 650,00 грн - за виготовлення звіту незалежної оцінки майна, 564,00 грн - витрат на діагностику та демонтаж пошкоджених деталей, 5 000,00 грн - у відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000,00
грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 281,92 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 316,75 грн, вартість проведення оцінки матеріального збитку в розмірі 68,63 грн, судові витрати в розмірі 667,30 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 5 116,07 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2019 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Таким чином, ціна позову у цій справі становить 19 592,55 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: приватного акціонерного товариства страхового товариства "Іллічівське", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс-Лайн", ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв