Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.04.2020 року у справі №757/19184/19

Ухвала

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 757/19184/19

провадження № 61-6771ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, Головне слідче управління Державної фіскальної служби у місті Києві, слідче управління Головного управління Національної поліції у Волинській області, слідче управління Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, слідче управління Головного управління Національної поліції у Рівненській області про визнання права власності на автомобіль,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон" (далі - ТОВ "ЛК "Еталон") про визнання права власності на автомобіль.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 18 березня 2015 року між нею та відповідачем укладено договір фінансового лізингу, предметом якого є JAC J2 999,2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2. Вона виконала умови договору, зокрема здійснила сплату лізингових платежів та викупної вартості, у зв'язку з чим чекала на виконання договірних обов'язків від ТОВ "ЛК "Еталон" щодо проведення перереєстрації автомобіля на її ім'я. В подальшому дізналася, що слідчими суддями на її автомобіль накладено арешт.

Позивач, посилаючись на те, що її права порушено, оскільки вона у законний спосіб набула у власність автомобіль, та увесь цей час користується автомобілем, однак він юридично перебуває на праві власності у ТОВ "ЛК "Еталон", просила позов задовольнити.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки JAC J2,2014 року випуску, кузов № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_4, д. н. з НОМЕР_2.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича - задоволено.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон", треті особи: слідче управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області, слідче управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, слідче управління Головного управління Національної поліції у Волинській області, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович про визнання права власності на автомобіль відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

11 березня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, у якій, заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, Головне слідче управління Державної фіскальної служби у місті Києві, слідче управління Головного управління Національної поліції у Волинській області, слідче управління Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, слідче управління Головного управління Національної поліції у Рівненській області, про визнання права власності на автомобіль відмовлено.

11 березня 2020 року позивачка подала касаційну скаргу (вх. № 108/0/255-20) "до Великої Палати Верховного Суду та Касаційного цивільного суду", в якій, зокрема, просить: скасувати постанову Київського апеляційного суду від 4 лютого 2020 року; ухвалити рішення, яким залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року, або "ухвалити нове рішення, на розсуд суду, з можливим відхиленням від позовних вимог для захисту прав позивача".

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 квітня 2020 року направлено до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 4 лютого 2020 року у справі за її позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон", треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Головне управління ДФС у м. Києві, Слідче управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Слідче управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Слідче управління Головного управління Національної поліції у Волинській області, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович про визнання права власності на автомобіль.

14 квітня 2020 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, у якій, заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Процесуальний закон не передбачає можливості повторного розгляду касаційної скарги особи, за зверненням якої Верховний Суд вже постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_1 скористалася передбаченим законом правом на касаційне оскарження судового рішення у цій справі та є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого повторно подає касаційну скаргу на те ж судове рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 3 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, Головне слідче управління Державної фіскальної служби у місті Києві, слідче управління Головного управління Національної поліції у Волинській області, слідче управління Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, слідче управління Головного управління Національної поліції у Рівненській області про визнання права власності на автомобіль відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає,

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська