Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.12.2019 року у справі №200/8577/18

Ухвала

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 200/8577/18

провадження № 61-22467ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ПАТ "Банк Кредит Дніпро звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 19 листопада 2012 року між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2203051456701-А-UAH "Ноль", за умовами якого остання отримала споживчий кредит на придбання автомобілю, а також не поновлювальну відкличну кредитну лінію на оплату страхових платежів. Сума та валюта кредитного ліміту на придбання автомобілю складає 112 200 грн, а кредитний ліміт та валюта кредитного ліміту на оплату страхових платежів становить 61 353 грн 60 коп. зі строком кредитування на 84 місяці та діє з 19 листопада 2012 року по 18 листопада 2019 року. У порушення умов кредитного договору відповідач не здійснює погашення кредиту внаслідок чого, станом на 14 травня 2018 року склалась заборгованість у розмірі 132 960 грн 89 коп., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 78 487 грн 83 коп. ; заборгованості за процентами у розмірі 28 грн 76 коп. ; заборгованості за комісією у розмірі 47 763 грн 53 коп. ; пені за несплаченим кредитом у розмірі 6
677 грн 18 коп. ; пені за несплаченими відсотками у розмірі 3 грн 59 коп., яку банк просить стягнути в судовому порядку.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість кредитним договором № 2203051456701-А-UAH від 19 листопада 2012 у розмірі 132 960 грн 89 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 78 487 грн 83 коп. ; заборгованості за відсотками у розмірі 28 грн 76 коп. ; заборгованість за комісією у розмірі 47 763 грн 53 коп. ; пені за несплаченим кредитом у розмірі 6 677 грн 18 коп. ; пені за несплаченими відсотками у розмірі 3 грн 59 коп., а також судовий збір у розмірі 1 994 грн 41 коп., всього 134 955 30 коп.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, АТ "Банк Кредит Дніпро" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 134 955 грн 30 коп., що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100 = 192 100).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Відповідно до положень ЦПК України апеляційний суд наділений повноваженнями суду першої інстанції при ухваленні рішення. Ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на апеляційне провадження, тому апеляційний суд мав право визнати вказану справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик