Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.06.2018 року у справі №235/4081/17

Ухвала

26 червня 2018 року

м. Київ

справа № 235/4081/17

провадження № 61-35398ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 3 вересня 2005 року.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2017 року шлюб було розірвано.

Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні.

Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча є фізичною особою-підприємцем та має стабільний дохід.

Інших осіб, які б знаходились на утриманні відповідача, немає.

Позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 10 000 гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто з 19 серпня 2017 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Допущено негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць.

Вирішено питання судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2017 року змінено в частині розміру стягнутих аліментів, ухвалено в цій частині нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 19 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

04 травня 2018 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і залишити в силі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2017 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, і таке судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у справах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Ціна позову у даній справі становить 60 000 грн, яка станом на 01 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн * 100 = 176 200,00 грн).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Наявність таких випадків у цій справі не встановлено й Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 1, 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников