Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2020 року у справі №570/436/17

Ухвала

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 570/436/17

провадження № 61-5539ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №244/07 від 30 травня 2007 року, яка станом на 27 січня 2017 року складала 263 638,04 грн, а саме 100 000 грн - заборгованість за кредитом, 98 878,09 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 64 759,95 грн - заборгованість за пенею, звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2018 року залишеним без змін, постановою Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №244/07 від 30 травня 2007 року, яка станом на 27 січня 2017 року складала 263 638,04 грн, а саме 100
000 грн - заборгованість за кредитом, 98 878,09 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 64 759,95 грн - заборгованість за пенею.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 49,6 м2, житловою площею 25,6 м2 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій на користь ТОВ "Кредитні ініціативи".

17 березня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову в зазначеній справі становить 263 638,04 грнта не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням встановленого з 01 січня 2020 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" цього показника в 2 102,00 грн, складає 525 500,00 грн (250 х 2 102,00). Тому, виходячи із вимог пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, за винятком випадків, передбачених підпунктами "а ", "б ", "в ", "г" вказаного пункту

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBACv. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути оскаржене в касаційному порядку. Верховний Суд таких випадків теж не встановив.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд, у складі колегії суддів із трьох суддів, відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель