Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 25.07.2019 року у справі №520/10883/18 Ухвала КЦС ВП від 25.07.2019 року у справі №520/10...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.07.2019 року у справі №520/10883/18

Ухвала

22 липня 2019 року

м. Київ

справа № 520/10883/18

провадження № 61-12945ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання матері та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась 22 серпня 2018 року до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову та довічно.

У листопаді 2018 року позивач, скориставшись своїм правом, збільшила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на своє утримання у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, та довічно стягнути з ОСОБА_3 додаткові витрати на її лікування в сумі 1 000,00 грн щомісячно, а також стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 3 138,00 грн - в рахунок покриття витрачених коштів на її лікування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. З відповідачем вони проживають окремо. В силу свого похилого віку, поганого почуття, а також в силу того, що вона має низку хронічних захворювань та є інвалідом першої групи потребує сторонньої допомоги та значних витрат на лікування. Відповідач є її сином та має обов'язок з її утримання, однак його не виконує, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти, у розмірі 1/6 частки доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з дня подання позову - 22 серпня 2018 року, і довічно. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, понесені у зв'язку із витратами на лікування, у розмірі 3 138,00 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог, пов'язаних із стягненням з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат у розмірі 1 000,00 грн щомісячно. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 704,80
грн.


Постановою Одеського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась засобами поштового зв'язку у липні 2019 року до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 23 травня 2019 року.

У своїй касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, а в іншій частині - залишити без змін.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктами 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що це справа незначної складності, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір, у цій справі. Ціна позову становить менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (960 500,00 грн).

Крім того, Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно з якими державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання матері та додаткових витрат відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати