Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2020 року у справі №569/12481/15

Ухвала

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 569/12481/15

провадження № 61-2038св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про повернення депозитних вкладів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2016 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про повернення депозитного вкладу, задоволено частково

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму неповернутих депозитних вкладів за:

- договором про депозитний вклад "Копілка" № SAMDN 10000001200299 від 03 вересня 2004 року, в сумі - 6267,68 дол. США;

- договором про депозитний вклад "Копілка дітям" № SAMDN 10000004232264 від 14 жовтня 2005 року, в сумі - 181459,71 грн;

- договором про депозитний вклад "Копілка дітям" № SAMDN 10000004232194 від 14 жовтня 2005 року, в сумі - 171969,31 грн;

- договором про депозитний вклад "Копілка" № SAMDN 47000712023036 від 24 вересня 2010 року, в сумі - 24731,52 грн;

- договором про депозитний вклад "Стандарт" № SAMDN 25000716664037 від 20 травня 2011 року, в сумі - 1712,93 євро;

- договором про депозитний вклад "Депозит VІР" № SAMDN 01000716663790 від 20 травня 2011 року, в сумі - 344695,06 грн;

- договором про депозитний вклад "Депозит VІР" № SAMDN 01000716663949 від 20 травня 2011 року, в сумі - 25187,31 дол. США;

- договором про депозитний вклад "Депозит VІР" № SAMDN 01000716714378 від 23 травня 2011 року, в сумі - 52389,25 дол. США;

- договором про депозитний вклад "Стандарт 12 місяців" № SAMDN 25000724728502 від 30 березня 2012 року, в сумі - 10080,13 доларів США;

- договором про депозитний вклад "Копілка дітям, 12 місяців" № SAMDN 10000724728503 від 30 березня 2012 року в сумі - 18795,90 дол. США;

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судові витрати по справі, а саме, судовий збір в сумі 6 890 грн.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.

Рішення змінено, зменшивши розмір стягнення за:

договором про депозитний вклад № SAMDN 10000001200299 "Копілка" від 03 вересня 2004 року в сумі - з 6 267,68 до 2 800 дол. США;

договором про депозитний вклад "Копілка дітям" № SAMDN 10000004232264 від 14 жовтня 2005 року в сумі - з 181 459,71 до 73 622,52 грн;

договором про депозитний вклад "Копілка дітям" № SAMDN 10000004232194 від 14 жовтня 2005 року в сумі - з 171 969,31 до 70 587,62 грн;

договором № SAMDN 25000724728502 вклад "Стандарт 12 місяців" від 30 березня 2012 року в сумі - 10 080,13 до 10 000 дол. США.

В частині позовних вимог про стягнення коштів за:

договором № SAMDN 47000712023036 вклад "Копілка" від 24 вересня 2010 року в сумі - 24 731,52 грн;

договором № SAMDN 25000716664037 вклад "Стандарт" від 20 травня 2011 року в сумі - 1 712,93 Євро;

договором № SAMDN 01000716663790 вклад "Депозит VIP" від 20 травня 2011 року в сумі - 344 695,06 грн;

договором № SAMDN 01000716663949 вклад "Депозит VIP" від 20 травня 2011 року в сумі - 25 187,31 дол. США;

договором № SAMDN 01000716714378 вклад "Депозит VIP" від 23 травня 2011 року в сумі - 52 389,25 дол. США;

заявки № SAMDN 10000724728503 вклад "Копілка дітям, 12 місяців" від 30 березня 2012 року - 18 795,90 дол. США, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 3 000 грн судового збору.

В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

У червні 2016 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просила рішення апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2016 року скасувати, залишити в силі рішення Рівненського міського суду від 25 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків.

У липні 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги до якої додала оригінал квитанції № 12 від 25 липня 2016 року про сплату судового збору у розмірі 7 308,00 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про повернення судового збору, яка мотивована тим, що відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та з урахуванням висновків, які зробив Верховний Суд під час розгляду справи № 520/6013/17, вона звільнена від сплати судового збору у всіх судових інстанціях. Просила повернути судовий збір у розмірі 7
308,00 грн, які вона сплатила на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року.

Заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Згідно із підпунктом "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 133 141 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у розмірі 7 308,00 грн відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук