Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.10.2019 року у справі №333/7421/17

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 333/7421/17

провадження № 61-18335ск19

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулося до Комунарського районного суду м.

Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило стягнути солідарно з останніх вартість необлікованої електричної енергії в розмірі ~money0~ 38 коп.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" вартість необлікованої електричної енергії в розмірі ~money1~ 38 коп. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 15 жовтня 2019 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1. Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить ~money2~ 38 коп., яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*100= ~money3~).

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якої одним із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з цим, ОСОБА_1 зазначає, що вказана справа має виняткове значення для нього, оскільки впливає на його фінансовий стан та фінансовий стан його родини, і сума, що підлягає стягненню є для нього значною.

Наведені обставини є необґрунтованими. Особа, яка подала касаційну скаргу не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України, та інші заявлені клопотання.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Бурлаков