Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.07.2021 року у справі №205/8156/19

Ухвала

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 205/8156/19

провадження № 61-11244ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа -Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 20219 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа -Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 31,7 кв. м.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2020 року скасовано.

Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Вирішено питання судового збору.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася доВерховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, заявник узагальнено посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

У зв'язку з цим заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору не в повному розмірі.

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, які визначено Законом України "Про судовий збір".

За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 139,60
грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м.

Києві/Печерс. р-н/~organization1~, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 ККДБ: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідно із частиною 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 20 серпня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк