Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №760/14494/18

УХВАЛА

17 березня 2020року

м. Київ

справа № 760/14494/18

провадження № 61-4891ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Кривсун Ганною Романівною, на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року в справі за позовом обслуговуючого кооперативу житловий кооператив "Енергія" (далі - ОКЖК "Енергія") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОКЖК "Енергія" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з останньої заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 39 060 грн 52 коп., заборгованість за холодне водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 4 634 грн 35 коп., заборгованість за гаряче водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в сумі 12 832 грн 81 коп., а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 3
580 грн 76 коп.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року, позов ОКЖК "Енергія" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКЖК "Енергія" заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 43 694 грн 87 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКЖК "Енергія" заборгованості за гаряче водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 12 832 гр 81 коп. залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Суди попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясували обставини справи, дали належну оцінку зібраним доказам та прийшли до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКЖК "Енергія" заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 43 694 грн 87 коп. (39060,52 + 4634,35 = 43694,87), задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

12 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривсун Г. Р. звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОКЖК "Енергія" до ОСОБА_1 є стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, тобто ціна позову в загальному розмірі становить 47
275 грн 63 коп., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200 грн), а тому справа № 760/14494/18 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

В резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року зазначено, що вона не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - адвокатом Кривсун Г. Р., на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - адвокатом Кривсун Ганною Романівною, на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року в справі за позовом обслуговуючого кооперативу житловий кооператив "Енергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов