Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.11.2019 року у справі №450/2946/17

Ухвала

18 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 450/2946/17

провадження № 61-19975ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони та їх двоє неповнолітніх дітей з

2008 року проживають постійно в квартирі АДРЕСА_1. Поверхом вище над їхньою квартирою знаходиться квартира відповідачів АДРЕСА_2, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, з вини яких 14 та 19 вересня 2017 року їх квартира була двічі затоплена внаслідок від'єднання на внутрішній розводці холодної води поліпропіленових труб д-20 від муфти (МРЗ) в туалеті та кухні квартири відповідачів.

Внаслідок затоплення в їх квартирі були пошкоджені стеля, стіни і підлога дитячої кімнати, коридору, вітальні, спальні, двох кладовок, ванної кімнати та туалету, а також меблі, про що комісією будинкоуправління складено два акти обстеження. Відповідно до звіту спеціаліста в галузі оцінювання ОСОБА_7 від 16 жовтня 2017 року, вартість ремонтних робіт, необхідних для ліквідації наслідків залиття, а також вартість пошкодженого майна в загальному становить 73 046,00
грн. Крім того, вони витратили 3 877,35 грн на придбання ліків, призначених їм лікарями для лікування хвороб, набутих у зв'язку з залиттям їх квартири.

Позивачі вказували, що вони зверталися до ОСОБА_5 з вимогою про відшкодування спричиненої шкоди, який не заперечував своєї вини в залитті їх квартири, та обіцяв заплати гроші в рахунок відшкодування шкоди, що зазначив в написаній ним власноручно розписці від 17 вересня 2017 року. Проте пізніше ОСОБА_5 відмовився відшкодовувати спричинені збитки. Вказували, що внаслідок залиття їх квартири вони зазнали також моральної шкоди, яка виразилась в суттєвому погіршенні їх побуту, вони не можуть повноцінно відпочивати та займатися домашніми справами, для ліквідації наслідків залиття змушені витрачати багато зусиль. Внаслідок переживань та душевних страждань у ОСОБА_1 діагностовано астено-неврологічний синдром, а у ОСОБА_2 - гострий обструктивний бронхіт, затяжний перебіг. Всі вони знаходяться в пригніченому стані, стали дратівливими, швидко стомлюються, їх сон порушений, змушені тривалий час перебувати в сирому холодному приміщенні, дихають сирістю. З урахуванням стану їх здоров'я, тяжкості вимушених змін у їх житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, вони визначають розмір заподіяної кожному з них моральної шкоди у 25 000,00 грн. На підставі вищевказаного позивачі просили стягнути з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 76 923,35 грн та 100 000,00 грн - моральної шкоди.

РішеннямПустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня

2019 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відшкодування завданої матеріальної шкоди в загальному розмірі 36 233,39 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 40 000,00 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати в загальному розмірі 19 771,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2019 року змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які діють від свого імені та від імені та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4,32 356,80 грн заподіяної майнової шкоди внаслідок залиття квартири та 5 000,00 грн моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 по 207 гривень судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 по 2 709,00 грн витрат на правову допомогу. В решті вимог - відмовлено.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня

2019 року, постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини 6 , частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 176 923,35 грн, отже станом на 01 січня

2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Зазначена справа є малозначною у силу вимог закону за ціною позову.

При цьому касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом також враховано, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від

02 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення житлового приміщення - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк