УХВАЛА

3 липня 2019 року

м. Київ

справа № 264/1739/18

провадження № 61-12046ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука

В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

суб'єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Закір'янов

Олександр Вікторович,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Іллічівського районного суду м.

Маріуполя Донецької області від 29 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.

Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Закір'янова Олександра Вікторовича,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Закір'янова

О. В.

ОСОБА_4 скаргу обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження № 56351562, відкрите на виконання судового наказу, виданого 20 квітня 2018 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліментів на неповнолітніх дітей. У рахунок сплати аліментів заявником понесено грошові витрати у розмірі 13 855,16 грн. Проте згідно із довідкою від 16 жовтня 2018 року, складеною державним виконавцем, заявник у період з 3 квітня 2018 року по 16 жовтня 2018 року аліменти не сплачував.

З даними діями державного виконавця заявник не погодився та вказав, що державним виконавцем неправомірно відмовлено у зарахуванні грошових витрат у розмірі 13
855,16 грн у рахунок сплати аліментів.

З цих підстав ОСОБА_4 просив визнати незаконними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Закір'янова О. В., зобов'язати відновити порушене право ОСОБА_4 та зарахувати 13 855,16 грн як понесені аліментні витрати на дітей за період з 3 квітня 2018 року по 9 жовтня 2018 рік.

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області ухвалою від 29 березня 2019 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4

Донецький апеляційний суд постановою від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, ухвалу Іллічівського районного суду м.

Маріуполя Донецької області від 29 березня 2019 року - без змін.

20 червня 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року і направити справу до суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини 4 статті 394 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З урахуванням того, що судове рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики і мотивованих посилань на таку обставину касаційна скарга не містить, на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Закір'янова Олександра Вікторовича.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. А.

Стрільчук

М. Ю. Тітов