Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.06.2019 року у справі №405/5402/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року

м. Київ

справа № 405/5402/18

провадження № 61-10219ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор", Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" про стягнення витрат на поховання та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення витрат на поховання, відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що 13 серпня 2015 року близько 20 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Вольксваген Пассат", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись на 53 км. автодороги Кіровоград-Платонове Новоукраїнського району Кіровоградської області, наїхав на яму, в результаті чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автомобілем "Шевролет Авео", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням її чоловіка - ОСОБА_3, який внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (далі по тексту - ДТП) загинув на місці події.

Постановою заступника начальника Слідчого управління Національної поліції у Кіровоградській області від 18 квітня 2016 року кримінальне провадження №12015120000000225 за фактом вищевказаної ДТП закрито.

Вказувала, що у зв'язку зі смертю чоловіка понесла витрати на його поховання та спорудження надгробного пам'ятника, які склали 56 600 грн. Під час розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги та зазначила, що витрати на поховання на спорудження надгробного пам'ятника складають 32 512,79 грн.

Крім того, згідно звіту від 25 квітня 2016 року про експертну оцінку колісного транспортного засобу марки "Шевролет Авео", реєстраційний номер НОМЕР_3, який було пошкоджено в результаті ДТП майновий збиток становить 112 849,80 грн та вартість проведення експертизи склала 1 500 грн. Також позивач зазначала, що у зв'язку зі смертю близької людини вона зазнала значної моральної шкоди, яку оцінює у 50 000 грн.

З урахуванням викладеного, просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь майнову шкоду у розмірі 146 862,59 грн та моральну шкоду - 50 000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор", Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди 146 862,59 грн та моральної шкоди 10 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про покладення цивільно - правової відповідальності у даній справі за наслідки ДТП солідарно на відповідачів ОСОБА_2, Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор", Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11квітня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верхового Суду у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс18), вважав передчасними заявлені позивачем вимоги про стягнення заподіяної шкоди з відповідачів без залучення до участі у справі страховика, у якого застрахована відповідальність безпосереднього заподіювача шкоди ОСОБА_2

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивує свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив наявність вини в діях відповідачів, не врахував те, що страховий ліміт не покриває повністю завдану їй шкоду та не стягнув різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, який узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Великої Палати Верхового Суду у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс18).

У наведеній Постанові зазначено, що Велика Палата дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Встановивши, що позивачем не вирішено питання щодо виплати йому страхового відшкодування страховиком, у якого застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції із застосуванням висновку Верховного Суду, викладеного у згаданій Постанові Великої Палати, обґрунтовано відмовив у позові, оскільки за змістом статті 1194 ЦК України обов'язок вищевказаного відповідача відшкодувати шкоду виникає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди потерпілому. При цьому для застосування цієї норми матеріального права повинне мати місце реальне, а не гіпотетичне (у вигляді встановленого договором страхування ліміту відповідальності страховика) відшкодування (страхова виплата).

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд повинен був стягнути на відшкодування шкоди різницю між її заявленим розміром (146 862,59 грн) і лімітом відповідальності страховика (50 000 грн) не узгоджуються з наведеним висновком Верховного Суду і змістом статті 1194 ЦК України, оскільки, як вже зазначалось, відповідальність страховика може наступати тільки тоді, коли потерпілий, вживши всі необхідні для цього заходи, не одержав відшкодування або одержав його у меншому заподіяної шкоди розмірі від страховика.

Оскільки суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у даній справі з ціною позову, що не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відповідності з наведеним висновком Верховного Суду щодо питання правильного застосування статті 1194 ЦК України, викладеним у вищевказаній постанові, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі неведеної норми процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 1 частини 4 , частинами 5 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постановуКропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор", Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" про стягнення витрат на поховання та відшкодування шкоди.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель