Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2020 року у справі №190/1004/18

Ухвала

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 190/1004/18

провадження № 61-15912ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - П'ятихатська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 П'ятихатської районної ради Дніпропетровської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті спричинення тілесних ушкоджень малолітньому,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - П'ятихатська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 П'ятихатської районної ради Дніпропетровської області (далі - П'тихатська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 П'ятихатської районної ради Дніпропетровської області), в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на її користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 5 166,66 грн та моральну шкоду - 60 000
грн, заподіяної в результаті спричинення тілесних ушкоджень малолітньому.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області

від 16 жовтня 2018 року (у складі судді Волчек Н. Ю.) позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_3 на користь

ОСОБА_2, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, матеріальну шкоду у розмірі

2 966,66 грн та моральну шкоду - 1 000 грн, та судові

витрати - 5 704,80 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року

(у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П. ) рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області

від 16 жовтня 2018 року в частині розподілу судових витрат змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, судові витрати у розмірі по 2 852,40 грн з кожного.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та

у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій даній справі є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, при цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі. Тобто ціна позову у загальному розмірі становить 60 166,66 грн (5 166,66 грн + 60 000 грн), яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі "Зубац проти Хорватії", заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги ціну та предмет позову у справі, складність справи, а також її значення для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії, та дійшов висновку, що винятків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - П'ятихатська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 П'ятихатської районної ради Дніпропетровської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті спричинення тілесних ушкоджень малолітньому, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко