Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.02.2018 року у справі №209/2214/17

Ухвала

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа № 208/6381/16-ц

провадження № 61-4286ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С.,

Пророка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, яка здійснює догляд за дитиною - інвалідом,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, яка здійснює догляд за дитиною інвалідом.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є батьком їх дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області

від 03 грудня 2012 року з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі? частини доходів.

Посилаючись на те, що позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною - інвалідом, а також має доньку - інваліда з дитинства,

ОСОБА_5 просила стягувати з ОСОБА_4 на її користь грошові кошти у розмірі 1/3 частини, але не менш ніж 30 % від прожиткового мінімуму протягом всього часу проживання з дитиною - інвалідом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та опікування ним, починаючи з моменту подання позову.

Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_4 на користь та на утримання ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), протягом всього часу проживання з дитиною - інвалідом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та опікування ним.

Ухвалено стягнення аліментів з ОСОБА_4 провадити щомісяця, починаючи з 14 жовтня 2016 року.

Рішення у справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 є батьком неповнолітньої дитини - інваліда, яка знаходиться на утриманні ОСОБА_5 та проживає разом з нею й потребує стороннього догляду. На даний час відповідач працює, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивача в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) на підставі статей 80, 182 СК України.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня

2017 року рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року змінено в частині розміру стягнутих аліментів, зменшено їх розмір з 1/5 частини до 1/6 частини.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, яка здійснює догляд за дитиною - інвалідом у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4, суд першої інстанції не врахував наявність на утриманні відповідача дружини, з якою він на теперішній час проживає, та їх спільної дитини, які також потребують матеріального забезпечення, і прийшов до невірного висновку щодо стягнення аліментів саме в розмірі 1/5 частини, який є завищеним.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до статті 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною - інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до статті 88 СК України, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Статтею 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнутих аліментів на утримання дитини - інваліда, апеляційний суд виходив з того, що відповідач отримує заробітну плату, має на утриманні сина ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2, та дружину ОСОБА_8, яка не працює. Встановивши, що відповідач має нести витрати зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, яка здійснює догляд за дитиною - інвалідом, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. В. Пророк