Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.06.2018 року у справі №310/1142/17

Ухвала

18 червня 2018 року

м. Київ

справа № 310/1142/17

провадження № 61-35679ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом ОСОБА_2, на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 18 листопада 2009 року № б/н, яка станом на 31 січня

2017 року становить 58 284,26 грн (4 770,56 грн - заборгованість за кредитом, 46
672,86 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 589,21 грн - заборгованість за комісією, 500,00 грн? штраф (фіксована частина), 2 751,63
грн (процентна складова)) та понесені судові витрати у розмірі 1 600,00 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від

23 січня 2018 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 листопада 2009 року № б/н у розмірі

51 969,58 грн, яка складається з тіла кредиту - 4 450,58 грн, процентів за користування кредитом - 46 319,00 грн, пені - 1 200,00 грн.

Судові витрати ПАТ КБ "ПриватБанк", пов'язані із розглядом цієї справи, у вигляді судового збору у розмірі 1 426,72 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) компенсувати за рахунок держави.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року залишено без змін.

02 травня 2018 року через засоби поштового зв'язку представник

ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 51 969,58 грнта не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1762,00 грн х 100).

Тобто зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі.

Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня

2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року та постанова апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року прийняті у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана адвокатом ОСОБА_2, подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом ОСОБА_2, на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило