Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.06.2021 року у справі №451/212/18

Ухвала

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 451/212/18

провадження № 61-9508ск21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом про визнання права власності на 1/2 частку у житловому будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2018 року відкрито провадження у справі.

02 листопада 2020 року до суду подана заява позивача від 14 жовтня 2020 року про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2020 року позов залишено без розгляду.

23 грудня 2020 року відповідач подав заяву про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про стягнення судових витрат задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 грн.

07 червня 2021 року ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_1, засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року в зазначеній справі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно із частиною 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвали суду щодо розподілу судових витрат, оформлені окремим процесуальним рішенням, зазначені у пункті 13 частини 1 статті 353 ЦПК України (визначення розміру судових витрат).

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Таким чином, за змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, ухвали суду першої інстанції та постановлені за результатами їх перегляду судові рішення апеляційного суду з питань щодо розподілу судових витрат, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 03 липня 2020 року у справі № 202/5348/18 (провадження № 61-9427ск20), від 17 листопада 2020 року у справі № 688/3473/19 (провадження № 61-7205св20), від 27 травня 2021 року у справі № 234/12563/20 (провадження № 61-8726ск21).

Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про визначення розміру судових витрат унеможливлює відкриття касаційного провадження на постанову суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 9 частини 3 статті 2, частиною 3 статті 3, частиною 1 статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко